Більшість українців вважають, що Україна не зробила достатньо для підготовки до повномасштабного вторгнення
Переважна більшість українців продовжують вважати, що Україна не зробила достатньо для підготовки до вторгнення. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Як зазначається у звіті за результатами дослідження, оприлюдненому в п’ятницю, порівняно з результатами останнього опитування у вересні 2025 року оцінки громадян майже не змінилися: про неготовність України до вторгнення заявляють 78% респондентів. Для порівняння, у вересні частка тих, хто підтримує цю оцінку, складала 81%.
"З них 28% вважають, що Україна скоріше доклала недостатніх зусиль, хоча дещо все-таки зробила. А решта 50% вважають, що зусилля України з підготовки були абсолютно недостатніми (частка тих, хто так вважає, зросла з 44% у вересні до 50% у грудні)", - вказують дослідники.
Частка респондентів, які вважають, що Україна зробила скоріше чи повністю достатньо для підготовки – 15% (у вересні було майже стільки ж – 16%). З них 10% вважають, що Україна скоріше зробила достатньо, хоча були деякі прорахунки. А вважають, що Україна повністю достатньо все зробила – 5%.
Респондентам, які відповіли, що Україна зробила скоріше чи зовсім недостатньо для підготовки, ставилося додаткове запитання про можливі, на їх думку, причини. Результати опитування показують, що серед населення немає однозначного консенсусу і бачення причин недостатньої підготовки до вторгнення.
"Так, відносно найбільше респондентів говорили про те, що політичній владі не вдалося докласти необхідних зусиль (49% серед тих, хто вважає, що Україна не була готовою; у вересні 2025 року було 46%, у лютому – 41%, тобто є тенденція до зростання протягом року)", - вказується у звіті.
Крім цього, досить багато респондентів говорили про те, що саме населення не вірило і не готувалося (29%, у вересні – 35%), про вплив проросійських сил та агентів (18%, раніше – 17%), про те, що військове командування не змогло докласти належних зусиль (15%, раніше – стільки ж), що Росія володіла занадто великими ресурсами (13%, раніше – 21%), про недостатню підтримку Заходу (11%, раніше – 15%), про те, що за цей період об’єктивно неможливо підготуватися і все врахувати (10%, раніше – 14%).
Директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, наголосив, що серед українців є сильний запит на справедливість за результатами великої війни, який, зокрема, включає і покарання відповідальних за можливо недостатню підготовку до вторгнення.
"Водночас крім функції покарання важливим є визначення прорахунків і врахування їх на майбутнє. Тим більше, якщо дійсно в певний момент буде досягнуто "мирної угоди" з такою конфігурацією, яка буде означати, що Росія зберігатиме загрозу для України і далі", - зазначив він, нагадавши, що в опитуванні КМІС у вересні 2025 року лише 10% українців вважали, що у разі реалізації мирного плану від Європи і України, який загалом і тоді, і зараз сприймається хоч і важким, але прийнятним, і який включає гарантії безпеки, Росія більше не нападе на Україну. Натомість 56% скоріше чи повністю вважали, що Росія спробує напасти знову.
"Тому безумовно важливим є врахування досвіду підготовки до подій лютого 2022 року. При цьому треба враховувати, що пересічні громадяни не є експертами та не володіють усією інформацією про перебіг підготовки до 2022 року, тобто громадськість не може виступати остаточним надійним суддею. Це означає потребу у фаховій дискусії, яка були би спокійною і конструктивною. Критичне осмислення минулого досвіду не має ставати заручником політичних ігор та використовуватися політичними опонентами для зведення рахунків", - резюмував Грушецький.
Опитування проводилося упродовж 26 листопада - 13 грудня 2025 року. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
