Дуже легка контрольована девальвація буде корисна економіці - заступник глави ОП Шурма
Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма вважає корисною для економіки легку контрольовану девальвацію гривні та м'якшу монетарну політику, однак наголошує, що це його особиста точка зору, а не офіційна позиція держави.
"Щодо курсу, напевно, з огляду на рівні інфляції, які є в нас і в інших державах, така дуже легка контрольована девальвація на незначні відсотки, напевно, буде корисною для економіки", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Шурма пояснив, що йдеться про можливу девальвацію гривні "на кілька десятків копійок, на пів гривні, на гривню".
"Це буде корисно і для бюджету, і для конкурентоспроможності наших експортерів. І це оживлятиме економічну активність", - додав заступник глави ОП.
Щодо облікової ставки, то, на його думку, за річної інфляції 8,6% облікова ставка на рівні 22% була занадто високою.
"Це означало, що реальна облікова ставка у нас становить 13%. Ви мені назвіть хоч одну державу у світі, де є позитивна реальна облікова ставка? У кожній країні, практично у всіх країнах, інфляція вища, ніж облікова ставка. І це норма для цього періоду постковідної інфляції та нормалізації", - зазначив Шурма.
Він додав, що зниження Нацбанком облікової ставки у вересні до 20% також видається занадто консервативною політикою.
Коментуючи на прохання агентства порушене міністром фінансів Сергієм Марченком питання про те, "яку макростабільність хочемо бачити", заступник глави ОП підтвердив, що "є загальна дискусія".
"Безумовно, там кожен інститут має свій погляд: і на курс, і на монетарну політику, і так далі. Думаю, що в процесі дискусії ми до чогось прийдемо", - сказав він, нагадавши, що кожна інституція має свої повноваження.
"Стабільність - це пріоритет номер один. Але що таке стабільність? Стабільність - це не означає фіксовану облікову ставку, фіксований курс, фіксоване ще щось. Це означає прогнозованість насамперед і відчуття того, що все працюватиме", - озвучив свою особисту точку зору Шурма.
Як повідомлялося, глава Мінфіну Сергій Марченко 11 вересня на зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) висловив незадоволення нинішнім станом справ, коли, крім покриття дефіциту держбюджету, основними результатами масштабної зовнішньої допомоги є збільшення міжнародних резервів, виплата боргів та зростання імпорту, вважаючи такі результати недостатніми. Марченко додав, що його також турбує зміцнення гривні, фундаментальні чинники для якого відсутні.
За словами міністра, необхідно створити умови для використання цих коштів для зростання економіки та створення доданої вартості в країні. Марченко зазначив, що планує провести цю дискусію з Національним банком і Міжнародним валютним фондом, місія якого розпочала роботу цього тижня в контексті підготовки до консультацій 2023 року за статтею IV Угод МВФ і до другого перегляду програми розширеного фінансування (EFF).
Крім того, проєкт держбюджету України на 2024 рік базується на середньорічному курсі гривні 41,4 грн/$1, тоді як НБУ утримує його на рівні 36,57 грн/$1 з кінця липня минулого року. У Нацбанку також неодноразово заявляли, що курс, закладений у бюджеті не є ані прогнозом, ані метою Національного банку.
