Підвищення облікової ставки згідно з базовим макропрогнозом - на 0,5 процентних пункту (п.п.), до 6,5% - 3 березня підтримали шість із восьми членів комітету з монетарної політики (КМП) Національного банку України (НБУ), перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова і ще один член комітету пропонували діяти більш рішуче і підняти ставку до 7%.

"Члени КМП зазначили, що проінфляційні ризики для базового прогнозу інфляції посилилися", - наголошується в повідомленні НБУ в понеділок.

Згідно з ним, члени КМП погодилися, що для ослаблення фундаментального інфляційного тиску і збалансування очікувань Нацбанку доведеться і надалі підвищувати облікову ставку. Водночас четверо членів комітету вважають достатнім підвищення облікової ставки до 7% і її збереження на цьому рівні до кінця року, що відповідає базовому макропрогнозу, тоді як, на думку інших, цього буде недостатньо для ослаблення фундаментального інфляційного тиску і НБУ доведеться рішучіше підвищувати ставку.

Як уточнюється на сайті центробанку, на засіданні були відсутні голова комітету й голова Нацбанку Кирило Шевченко і директор департаменту відритих ринків Олексій Лупін.

Згідно з релізом, один із членів комітету, аргументуючи підвищення на 0,5 п.п., закликав дочекатися квітневого засідання для кращого розуміння ситуації щодо розвитку нової хвилі пандемії, стану справ на світових товарних ринках, а також прогресу в переговорах із Міжнародним валютним фондом. Він додав, що в Україні також зросла захворюваність, що створює ризики охолодження споживчого попиту й економіки загалом.

За словами іншого члена КМП, зростання цін на світових ринках не є тимчасовим і зовнішній інфляційний тиск залишатиметься стійким. За його словами, у другому півріччі він може навіть посилитися, враховуючи очікувані терміни завершення вакцинації в розвинених країнах, що може мати негативний вплив на інфляційні очікування в Україні.

Ще один член комітету зазначив, що підвищення ставки на 0,5 п.п. є збалансованим рішенням, оскільки з одного боку, воно спрямоване на ослаблення інфляційного тиску і стабілізації інфляційних очікувань, а з іншого - враховує необхідність підтримки економіки, яка тільки пережила кризу, тоді як занадто різкі рухи можуть нашкодити економіці.

"Незважаючи на підвищення облікової ставки, монетарна політика зберігає стимулюючий характер. Наразі реальна ключова ставка залишається від'ємною з огляду на підвищені інфляційні очікування (зокрема, аналітики очікують зростання споживчих цін на 6,7% упродовж наступних 12 місяців) та нижчою від свого нейтрального рівня", - зазначив інший член комітету, який підтримав збереження облікової ставки.

Рожкова у Facebook у понеділок пояснила свою позицію тим, що інфляційні ризики, і всередині країни, і на зовнішніх ринках зростають. "Інфляція в Україні розгортається більш стрімко, ніж очікувалося", - зазначила вона.

На її думку, подальше зростання доходів громадян і збільшення заощаджень, які можуть бути витрачені згодом, і в подальшому стимулюватимуть відновлення споживчого попиту, а інфляційні очікування залишаються завищеними.

Рожкова додала, що на світових товарних ринках відбувається зростання цін, а центральні банки не поспішають згортати програми стимулювання економіки, що разом із більш активною вакцинацією поліпшило прогнози зростання світової економіки.

"Поступово формується консенсус про подальше зростання ставок у розвинених країнах. У країнах emerging markets зростання ставок буде помітнішим, з огляду на зростання премії за ризик. Декілька центробанків у 2021 вже змінили риторику у бік ужорсточення монетарної політики", - зазначила перший заступник голови Нацбанку.

Вона наголосила, що ці фактори потребують уже не профілактичних, а більш рішучих кроків, і ринок мав отримати чіткий сигнал про готовність стримувати інфляційний сплеск.

Як повідомлялося, члени Комітету на зборах 4 березня ухвалили рішення про підвищення облікової ставки до 6,5% річних.