Україна може піти за трьома сценаріями розвитку титанової галузі в наступні 10 років: при песимістичному можливе падіння випуску титанового концентрату на 53% до 2030 року в порівнянні з 2019 роком, а при найбільш оптимістичному з держпідтримкою - зростання виробництва в 7 разів, вважають в Українському інституті майбутнього (UIF).

Згідно його презентації в середу в Києві, перший сценарій - "Стагнація в Україні та екологічна загроза", другий - "Державне стимулювання" і третій - "Технологічний прорив плюс держстимулювання".

Директор економічних програм UIF Анатолій Амелін пояснив, що в першому сценарії сектор переробки стагнуватиме на мінімально можливому рівні, експорт з України збереже свою сировинну спрямованість і висока ймовірність екологічної катастрофи.

"У разі зниження виробництва нижче певного рівня, а для ЗТМК це 6 тис. тонн губчастого титану на рік, найбільш ймовірно, відбудеться викид хлору щось на кшталт газового вибуху. Можуть розірватися труби, і хлор вийде в атмосферу. За оцінками учасників галузі, хмара хлору може накрити лівий берег Запоріжжя, частину Нікополя і частину Дніпра", - такий прогноз міститься в презентації.

У свою чергу другий сценарій передбачає, що уряд України прийме Стратегію розвитку титанової галузі до 2030 року, в результаті реалізації якої і набору стимулюючих заходів в Україні з'являться виробництва, які як сировину будуть використовувати титанову губку і пігмент, виросте випуск готових виробів із титану. Передбачається, що до 2030 року понад 80% сировини перероблятиметься в Україні, а на експорт поставлятиметься продукція з більш високою доданою вартістю, генеруючи щорічно "мільярди" експортної виручки і роблячи титан одним із неформальних брендів України в світі.

Як вважають в UIF, такий розвиток титанової галузі дозволить запустити зростання в суміжних галузях, за 10 років додатково згенерувати близько $ 7 млрд ВВП (тоді як у 2019 вся титанова галузь України оцінювалася в $ 400 млн), понад 2000 нових робочих місць, а держбюджет отримає близько $ 1,3 млрд додаткових надходжень.

Реалізація третього сценарію в разі реалізації сценарію №2 і знаходженні проривної технології отримання металевого титану за рахунок створених державою умов сприятиме надходженню капіталу в галузь і розвитку R & D-центрів. У UIF стверджують, що в цьому сценарії українські компанії зможуть вийти на світові ринки продукції нержавіючої сталі та алюмінію.

"За сценарієм №3, за нашими оцінками, за 10 років додатково буде створено до $ 100 млрд ВВП (при поточному річному ВВП України $ 154 млрд). Додаткові доходи бюджету можуть скласти $ 17,7 млрд в період 2021-2030рр", - констатував Амелін.

Разом із тим заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Віталій Немилостивий висловив сумнів у значній держпідтримці розвитку титанової галузі, зазначивши брак фінансування.

"Ми в цілому підтримуємо це, але головне - як це зробити? Крім стратегії повинна бути програма. І взагалі в Україні стратегія розвитку промисловості відсутня - вона в розробці. Головна причина - немає техніко-економічного обґрунтування. Взагалі, на мою думку, у нас в Україні зараз неправильна фінансова політика", - зазначив заступник міністра. Він нагадав, що міністерство нещодавно створене і зараз працює над стратегією розвитку і підготувало проект закону про промполітику. За його словами, також готовий проект постанови уряду про розвиток стратегічних галузей промисловості, в якому зазначаються металургійна, гірнича і хімічна галузі, а 5 листопада на урядовому комітеті буде затверджуватися проект інвестиційних галузей.

Немилостивий додав, що необхідно залучати як зовнішніх, так і внутрішніх інвесторів. "Не може бути ПДВ 20% на обладнання, коли воно ще не введено в експлуатацію", - наголосив заступник міністра.

У свою чергу генеральний директор компанії "Велта" Андрій Бродський нагадав, що коли в кінці 2014 року на підприємстві сталася пожежа через підпал, то компанія два роки відновлювала виробництво, не позичаючи у держави. І коли в компанії вирішили розвиватися далі - випускати не концентрат, а вже готову продукцію, то в Ізраїлі їм запропонували значні знижки на покупку землі, інфраструктуру тощо.

"Ми не пішли в Ізраїль, оскільки ми - українська компанія, і хочемо розвиватися тут. І більший економічний ефект буде тут. Ми хочемо будувати нове підприємство і розвивати технології. Але немає стимулювання. І ще питання енерготарифів гостре. Стимулюють станції до майнінгу криптовалют, а не на продаж дешевої електроенергії. Тому ми зараз проектуємо промпідприємство і змушені проектувати власну генерацію - для нас це буде дешевше, ніж закупівля електроенергії з ринку ", - констатував гендиректор. За його словами, компанія розробила свою технологію отримання титану, залучає вчених, співпрацює з Інститутом титану і КПІ.

"Створили своє конструкторське бюро і самі спроектували комбінат. Основа - колектив вчених із Криму - вони не захотіли жити на окупованій території. Підключаємо, співпрацюємо з Інститутом титану, КПІ", - зазначив топ-менеджер.

Як повідомлялося, ТОВ "ВКФ Велта" з 2012 року веде видобуток і переробку титанової сировини в Кіровоградській області на Бирзуловському родовищі. Крім того, володіє ліцензією на промислову розробку Лекаревського родовища-аналога. З 2012 до 2019 рр. "Велта" видобула 1 млн тонн ільменіту і неодноразово заявляла про свої плани побудови вертикально-інтернованої групи від видобутку сировини до виробництва кінцевих виробів з титану.

"Велта" в жовтні цього року повідомила про отримання від Укрпатенту позитивного висновку на патентування "зеленого" способу отримання доступного титану за власною технологією. Інноваційний метод отримання металевого титану розроблений науково-дослідним центром Velta RD Titan. Новий метод значно знижує вартість титану за рахунок низької енергоємності процесу. На напівпромисловій ділянці науково-дослідного центру станом на початок жовтня 2020 року було вироблено 400 кг титанової сировини, а в жовтні заявлялося про плани довести виробничу потужність до 250-300 кг титанового порошку в місяць.

У цьому році так само заплановано перехід до наступного етапу: напрацювання матеріалу в тоннах для виготовлення кінцевої продукції, тестується титановий порошок для виробництва побутових товарів.