Карантин не є форс-мажором, проте форс-мажором можуть стати його наслідки, пояснює Торгово-промислова палата України (ТПП) в прес-релізі.

Згідно з оприлюдненим у четвер повідомленням, до ТПП надходить велика кількість запитів щодо визнання поширення коронавірусу, а також запровадження Кабінетом Міністрів карантину форс-мажором.

У ТПП зазначають, що можливість засвідчення форс-мажору у зв'язку з запровадженим карантином є, але необхідно розуміти, чи призвела ця обставина до конкретних обмежувальних заходів і наслідків, які могли стати причиною неможливості виконання зобов'язань.

Крім того, для підтвердження форс-мажорних обставин, які можуть виникнути в конкретному випадку, потрібна наявність низки передумов, зазначених у ст.141 закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також визначених сторонами за договором, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили їх виконання в передбачений термін.

"Тому, окрім обставин конкретної ситуації, слід оцінити умови договору. Умови договору, як правило, включають положення про форс-мажорні обставини з переліком фактів і правовими наслідками настання форс-мажору. Наявність у переліку таких подій, як "епідемія", "надзвичайна ситуація", "обмежувальні дії влади" посилює позицію, але сторона все одно має довести, що коронавірус або заходи боротьби з ним, вжиті на рівні державної влади, є форс-мажором", - пояснюється в повідомленні ТПП.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин встановлює Регламент ТПП і регіональні торгово-промислові палати, уточнюється в релізі.

Відповідно до регламенту, форс-мажорні обставини встановлюють за зверненням суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за кожним окремим договором.

У ТПП також зазначають, що не вважаються форс-мажорними обставинами у будь-якому разі фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недотримання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку необхідних для виконання зобов'язань товарів, брак необхідних грошових коштів у боржника тощо.