ДП "Харківське конструкторське бюро ім. Морозова", що входить до складу держконцерну "Укроборонпром", передало армії першу партію виготовлених із нової вітчизняної бронесталі БТР-4 у складі семи машин, повідомила в понеділок прес-служба держконцерну.

Згідно з повідомленням, виготовлення корпусів БТР-4 з нової спецсталі марки "71", що відповідає останнім світовим стандартам, налагоджено ХКБМ ім. Морозова у співпраці з НДІ конструкційних матеріалів "Прометей" на потужностях Лозівського ковальсько-механічного заводу (ЛКМЗ).

За даними ЛКМЗ, на сьогоднішні у виробництві перебувають близько 40 корпусів БТР, що виготовляються з нової спецсталі в кооперації з ДП "Завод ім. Малишева", ХКБМ і ДП "Київський бронетанковий завод".

"Фахівці цих підприємств наразі працюють на ЛКМЗ, набуваючи досвіду для розгортання виробництва корпусів на своїх заводах. За заявкою ЛКМЗ у Лозівському професійному ліцеї набрано групу учнів із дуальною формою навчання з проведенням практичних занять на ЛКМЗ", - уточнюється в повідомленні прес-служби.

"Це надає впевненість, що завдання, які стоять перед підприємствами з випуску бронетехніки в 2019 році, буде виконано", - наголошує прес-служба.

ДП "ХКБМ ім. Морозова" - провідний розробник бронетехніки України, з 2011 року за рішенням уряду входить до складу держконцерну "Укроборонпром". Найближчим часом ХКБМ ім. Морозова планує розпочати поставки ЗСУ нової версії відомих на світовому ринку БТР-4Е - БТР-4МВ1 з посиленим за стандартами НАТО захистом. Сьогодні Україна веде просування БТР-4Е на регіональний ринок Південно-Східної Азії.

ЛКМЗ - відоме в Україні та на пострадянському просторі ковальсько-штампувальне підприємство, найбільший український виробник корпусів і трансмісій для легкої бронетехніки, з 2002 року входить до індустріальної групи УПЕК.

На початку жовтня в оборонному секторі було озвучено прогнози про високу ймовірність зриву в 2018 році ДОЗ за постачаннями ЗСУ бронетехніки. Серед причин цього учасники українського оборонного ринку називають несвоєчасну оплату військовим держзамовником авансових платежів виконавцям ДОЗ, а також конфлікт у питанні ціноутворення на оборонну продукцію між українським військовим відомством і одним з основних українських виробників броні ЛКМЗ. Згідно з озвученими оцінками, ситуація із забезпеченням ДОЗ ускладнювалася також проблемою міграції трудових ресурсів на ЛКМЗ.

У лютому Кабінет Міністрів на своєму засіданні скасував із подання військового відомства ініційований приватним сегментом ОПК у 2017 році й підтриманий прем'єр-міністром у січні новий механізм ціноутворення на оборонну продукцію, що передбачає обмеження рентабельності щодо комплектуючих військової продукції 5% і 30% - за іншими витратами. Сьогодні в ОПК усе ще діють упроваджені Міноборони у 2016 році обмеження рентабельності під час виробництва оборонної продукції - щодо комплектуючих 1% і за іншими витратами - 20%. У військовому відомстві тоді заявили про недозакупівлю в 2018 році оборонної продукції за ДОЗ через нові обмеження рентабельності на суму близько 750 млн грн.