Ухвалений Верховною Радою в цілому закон №11281 про проведення всеукраїнського обстеження всіх об'єктів нерухомого майна, що можуть бути використані для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, став першим кроком у процесі глобальної реформи житлової політики в Україні, повідомив ініціатор законотворчої ініціативи голова парламентської тимчасової слідчої комісії із захисту прав ВПО Павло Фролов агентству "Інтерфакс-Україна".

"З початку повномасштабного вторгнення проблема забезпечення житлом ВПО стала критичною. Громадяни, які постраждали через російську агресію і не змогли знайти притулку всередині країни, змушені емігрувати або повертатися на вже окуповані території. Державі та громадам потрібні інструменти для вирішення цього гострого питання, першим кроком буде проведення всеукраїнської інвентаризації майна, яке можна використати для забезпечення житлом вразливих категорій", - пояснив Фролов.

Як прокоментувала ситуацію директорка Інституту житла Аліна Москаленко, однією з найскладніших проблем в Україні є практично відсутність так званого публічного (соціального) житла, яке може забезпечити потреби ВПО та інших постраждалих осіб. Це також пов'язано з тим, що цей житловий фонд було приватизовано в Україні після здобуття незалежності, а органи місцевого самоврядування не ставили собі за мету наповнювати свої житлові фонди, бо не бачили в цьому економічної складової.

За її словами, в Україні налічується 1469 територіальних громад. За підрахунками Інституту житла, лише 167 із них, або 11,4%, мають житловий фонд соціального призначення. Загалом у країні існує 924 одиниці соціального житла, з яких лише 825 придатні для проживання, а 722 вже заселені.

"Наразі в соціальному житлі проживають 2515 осіб. Це означає, що з майже 3,4 млн осіб, у яких пошкоджене або зруйноване житло, з близько 4 млн ВПО лише 2515 осіб мають можливість проживати в соціальному житлі, тому що такого житла взагалі немає", - повідомила Москаленко.

Тому завданням №1 є виявити та зафіксувати загалом по країні об'єкти, які можуть у короткій та середній перспективі стати житлом для ВПО.

"Досвід країн Європи свідчить, що відносний розмір фонду соціального житла хоч і різниться в різних країнах, але в середньому становить 8% від загальної кількості житлових одиниць у ЄС, тоді як в Україні менше 0,01%. Держава загалом і громади на місцях мають підходити до вирішення питання системно", - наголосила Москаленко.

За словами Фролова, незважаючи на наявність позитивних практик щодо застосування діджитал-інструментів для інформування та інвентаризації об'єктів нерухомого майна в країнах Європи, Канаді та США, Україна не поспішала переймати позитивний досвід іноземних партнерів.

"Однією з головних причин відтягування вирішення цього питання могла бути незацікавленість посадових осіб у відкритості даних щодо ринку нерухомого майна. Ухвалений закон про інвентаризацію, в якому адаптовано найкращі світові практики, зобов'язує громади організувати збір даних по всіх об'єктах, які можуть бути використані для проживання ВПО. Відомості мають надати державні та місцеві органи влади, а також Фонд держмайна", - зазначив він.

На основі зібраної інформації буде створено онлайн-платформу з інтерактивною картою житла. Для реалізації закону створюються спеціальні комісії на місцевому рівні, що займаються обстеженням об'єктів нерухомості.

Фролов також наголосив, що ВПО потенційно зможуть отримати доступ до житла, яке належить державі, громадам або приватним власникам (за їхньою згодою), на пільгових умовах. Завдяки створенню інтерактивної карти доступного житла вони зможуть легко знаходити інформацію про такі об'єкти в конкретних регіонах. Крім того, такий доступ забезпечить прозорість громадянам у процесі отримання житла за потреби.

Згідно з текстом закону, Кабмін, місцеві органи влади та Фонд держмайна мають три місяці для створення механізмів, які спростять процедуру передачі житла в пільгову оренду. При цьому інвентаризація допоможе виявити неактивну нерухомість, зокрема закладів освіти, державних і комунальних підприємств. Якщо вона не використовувалася протягом останнього року, її можуть переобладнати для проживання ВПО.

"Це надасть змогу збільшити кількість об'єктів, які можуть бути використані, а також виключить можливість використання таких будівель недобросовісними забудовниками", - пояснює Фролов.

Він також зазначив, що публічність інформації про доступне житло сприятиме залученню міжнародної технічної допомоги та донорських коштів для забезпечення житлових потреб українців.

"Імплементація закону буде першим кроком у масштабній реформі житлової політики в Україні. ВПО отримають нові можливості для забезпечення житлом, а країна - ефективний механізм використання своїх ресурсів. Успіх цієї ініціативи залежатиме від оперативності дій уряду, місцевої влади, а також співпраці з міжнародними організаціями, зокрема, Інститутом житла", - сказав експерт.

Як повідомлялося, станом на жовтень 2024 року понад 4,6 тис. українців зареєструвалися як ВПО, статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали близько 4,2 млн наших співгромадян. Житло понад 3,4 млн пошкоджено або зруйновано.