Національний банк України (НБУ) залишається противником підвищення податку на прибуток банків у 2024 році з 25% до 50% і продовжить переконувати в помилковості такого кроку Верховну Раду, яка схвалила його в ухваленому в першому читанні цього тижня ресурсному законопроєкті №11416-д.

"Перше читання (...) принесло нам те рішення, яке принесло. Будемо намагатися комунікувати з Верховною Радою і відповідним чином доносити до них позиції. Але треба зрозуміти, що рішення ухвалюються в українському парламенті", - сказав голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу в четвер.

Серед недоліків такого підвищення він назвав ризики для нарощування купівлі держоблігацій, ймовірність докапіталізації низки держбанків, дискримінаційний підхід до банків і демонстрацію нестабільності українського законодавства.

Глава НБУ додав, що підвищення податку на прибуток банків до 50% може поставити під сумнів подальше зростання кредитування.

"Цього разу (на відміну від подібного кроку восени 2023 року - ІФ-У) ми бачимо оподаткування банків за додатковою ставкою в розмірі 50% як крок, що може мати більше ризиків і більше шкоди, ніж користі", - наголосив він.

Раніше противником підвищення податку на прибуток банків цього року з 25% до 50% виступав і Мінфін, однак він погодився на цей компроміс із парламентом, назвавши своєчасне і достатнє фінансування сектору безпеки і оборони головним пріоритетом.

За оцінками депутатів і Мінфіну, набуття чинності цього законопроєкту з 1 жовтня принесе до держбюджету близько 57-58 млрд грн, із яких 27-28 млрд грн становитиме податок на прибуток банків. У Нацбанку реальний податковий ефект від банків із урахуванням зниження можливих дивідендів держбанками оцінюють у 10 млрд грн цьогоріч і 9 млрд грн наступного року, за припущення необхідності докапіталізації держбанків із бюджету на 3 млрд грн.