Бізнес-асоціації та експерти висунули вимоги скоротити видатки держави, викорінити сірий бізнес, ефективно використовувати державне майно або продати його, а також реформувати правоохоронні та фіскальні органи в обмін на можливе підвищення податків, передбачене урядовим законопроєктом №11416, повідомив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев у п'ятницю.

"Третій день поспіль проводимо консультації з провідними бізнес-асоціаціями та експертами щодо законопроєкту №11416 КМ про підвищення податків на армію. Дискусії важкі і виходять за межі оподаткування. (...) Адже в обмін на податки суспільство має право вимагати від держави зустрічного задоволення його потреб у справедливому, чесному, ефективному врядуванні", - написав він у своєму телеграм-каналі.

На думку голови комітету, з такими вимогами важко не погодитися.

Говорячи про пропоноване скорочення видатків держави, Гетманцев уточнив, що для всіх є очевидним, що це не перекриє потреби, але сам факт неефективного використання урядом коштів під час війни обурює бізнес. За його словами, серед критикованих видатків у розмірі майже 3 млрд грн бізнес називає ініціативу кешбеку в ежах держпрограми "Купуй українське".

"Держава, яка обґрунтовано вимагає грошей, має ефективно їх використовувати. Це база", - наголосив він

Голова комітету повністю погодився і з вимогою детінізації, тому що додаткові податки є штрафом на сумлінного платника в умовах конкуренції з тіньовиком, який податків не платить.

Гетманцев додав, що серед інших зауважень бізнесу до уряду - більш ефективне управління держмайном або його реалізація.

"Продовження обробітку 300 тис. га земель аграрної академії вчорну через рік як ми проголосували її вилучення - неприпустиме", - наголосив голова комітету.

Нарешті він наголосив на неприпустимості зволікання з боку уряду в питаннях реформування правоохоронних і фіскальних органів під час війни.

"Так, це не стосується змісту законопроєкту, про який напишу окремо, але ці концептуальні речі навіть важливіші за те, аби знайти гроші сьогодні. Це про зміст нашої держави і її ціль. Це врешті про нашу долю. Вважаю, що нам всім саме зараз треба дати на них відповіді", - підсумував Гетманцев.

Він подякував Раді з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові України ("Рада 7-ми"), Американській торговельній палаті, Всеукраїнській аграрній раді, Українському клубу аграрного бізнесу та Українській раді бізнесу за "відверту розмову".

Член ради, співзасновник monobank Олег Гороховський повідомив, що на полях зустрічі "Ради 7-ми" з представниками влади бізнес окреслив уряду п'ять основних тез. Зокрема, ключовою з них була гіпотеза підприємців щодо того, що збільшення податків призведе до знищення малого та середнього бізнесу, а також до відходу економіки "в тінь", результатом чого стане зменшення надходжень до бюджету.

"Ми вважаємо, що поки велика кількість великих і дуже великих бізнесів використовують дроблення на ФОП, зарплати в конвертах, дірки в митниці, обхід акцизів - не варто говорити про підвищення податків, а треба сфокусуватися на їхньому адмініструванні та справедливості щодо їх сплати усіма", - переказав Гороховський другий меседж бізнесу до уряду.

Крім цього, підприємці порушували питання про економічну мобілізацію, нерівні умови запровадження діяльності для експортерів та імпортерів, а також низку інших питань, що стосуються лібералізації ринку віртуальних активів, продажу майна, конфіскованого у РФ тощо.

"Просили звернути увагу на витрати, контроль та тендери... Запропонували пошукати кошти, які є в тіні: несплачений акциз (тютюн, алкоголь, нафтопродукти…), контрабанда на митниці, махінації з ПДВ, зарплати в конвертах, ухилення від сплати податків через інші механізми, в тому числі використання великими компаніями інструменту ФОП", - перелічив ключові теми обговорення ще один член ради, голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник за підсумками зустрічі.

Він додав, що йшлося і про скорочення держапарату, і заборону місцевим бюджетам, які отримують податок на доходи фізосіб, витрачати кошти на "бруківку і квіточки".

"Окремо звернули увагу, що імпортерам в країні живеться краще ніж експортерам… А сальдо торгівельного балансу критично негативне. Тут окреме питання до Національного банку. Будемо дискутувати і з ним", - зазначив Олійник.

Згідно з інформацією членів "Ради 7-ми", сторони домовилися продовжити консультації наступного тижня в профільному комітеті ВР.

Як повідомлялося, раніше 18 липня у ВР було зареєстровано урядові законопроєкти про внесення поправок до держбюджету-2024 щодо фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони (№11417) і поправок до Податкового кодексу та інших законів про особливості оподаткування в період дії воєнного стану (№11416). Останній передбачає підвищення податків на 125 млрд грн цього року і на 341,9 млрд грн - наступного.

Серед основних ініціатив уряду - підвищення ставки військового збору з доходів фізосіб з 1,5% до 5% (оцінка додаткових доходів майже 45,5 млрд грн) і сплата його ФОП у розмірі 800 грн за місяць (2,3 млрд грн), а також запровадження військового збору для юросіб і ФОП 3-ї групи в розмірі 1% доходу (50,5 млрд грн).

Запропоновано також підвищити або запровадити там, де його наразі немає, військовий збір 5% на мобільний зв'язок (0,9 млрд грн), купівлю банківських металів (0,02 млрд грн) і нерухомості (за винятком одного об'єкта за рік) (1,2 млрд грн), 15% - на купівлю легкових авто для їх першої реєстрації в Україні (10,2 млрд грн) і 30% - на купівлю ювелірних виробів зі сплатою його роздрібними продавцями (0,14 млрд грн).

Серед інших нововведень - щомісячна сплата авансових внесків із податку на прибуток підприємств роздрібними продавцями пального в розмірі 0,5 млн грн з розрахунку на 1 куб. м резервуарів для зберігання пального (8,3 млрд грн), встановлення специфічної ставки акцизного податку в розмірі 0,1 євро за 1 літр напоїв із додаванням цукру чи інших підсолоджувачів (2,4 млрд грн), зниження порогу безмитних посилок з-за кордону з EUR150 до EUR45 (3,3 млрд грн).