Київ, 9 серпня 2024. Для подолання дефіциту робочої сили в Україні, який виник внаслідок війни та міграції, необхідно стимулювати залучення іноземців на роботу через удосконалення законодавства. Законопроект "Про удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні" спрямований на створення правових основ для залучення іноземних працівників та імплементацію норм українського законодавства відповідно до директив ЄС. Успішна реалізація цих заходів потребує співпраці бізнесу, держави та громадськості, а також створення комплексної міграційної стратегії. До такого висновку дійшли учасники експертного обговорення, яке відбулося в HRD Club Ukraine, що об'єднує найкращих фахівців у сфері управління персоналом.

Під час експертного обговорення керівник проекту "Візія-2033. Збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя" Василь Воскобойник разом з експертами робочої групи, яка сформована у HRD Club Ukraine та представників  Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, опрацювали законопроект №11405 "Про удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні" від 15.07.2024.

Метою та завданням законопроекту є стимулювання залучення іноземців на роботу, чого  потребує економіка, та імплементація норм українського законодавства відповідно до вимог Директив ЄС щодо статусу довготривалих мігрантів, про єдиний дозвіл та Директиви ЄС щодо умов в’їзду та перебування іноземців для наукової роботи та навчання.

"На думку членів HRD Club Ukraine для зменшення дефіциту людського капіталу необхідна співпраця бізнесу, держави та громадськості. Проте успішність їх реалізації залежить від здатності подолати внутрішні та зовнішні виклики. Реформи можливі, але вони вимагають рішучих дій, узгодженості політичних сил і постійного тиску з боку суспільства та міжнародних партнерів", - розповів Дегтяр Дмитро, співзасновник HRD Club Ukraine.

"В процесі повоєнного відродження Україна напевне стикнеться з проблемою нестачі робочої сили. Враховуючи обмеженість внутрішніх ресурсів поповнення робочої сили (активізація економічної активності осіб пенсійного віку, жінок-домогосподарок та інших економічно пасивних контингентів) єдиним шляхом вирішення проблеми видається залучення мігрантів. Безумовно пріоритет має бути надано поверненню воєнних та трудових мігрантів-українців, однак маємо бути свідомі того, що навіть гіпотетичне повернення усіх українських громадян та залучення представників діаспори (навіть не беручи до уваги, що ймовірність такої ситуації є дуже низькою) дозволить лише частково і на нетривалий період пом'якшити дефіцит працівників. Враховуючи досягнутий рівень старіння населення України та української діаспори, подальше скорочення чисельності економічно активних контингентів є неминучим, що робить необхідним залучення іммігрантів (українські науковці говорили про це ще задовго до початку гібридної війни)", - розповів Олексій Позняк,  завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, кандидат економічних наук.

"Через війну, виїзд українців за кордон і внутрішню міграцію на ринку праці України спостерігається суттєва структурна невідповідність між попитом і пропозицією робочої сили, а також небезпечне скорочення кількості активних безробітних, що шукають роботу і готові до неї приступити.  Згідно результатів  загальнодержавного вибіркового обстеження соціально- економічного стану домогосподарств (ОСЕСД) у грудні 2023 року рівень безробіття на повному ринку праці становив усього 6,8% від загальної кількості робочої сили, яка скоротилася порівняно із 2021 роком на майже на 17%. Значна частина громадян, які б могли зменшити дефіцит кадрів для багатьох підприємств, – близько 700 тис. осіб, – покинули ринок праці взагалі і не готові зараз поповнити лави робочої сили.  Згідно з оцінками Інституту демографії та проблем якості життя НАН України кадровий дефіцит залишатиметься проблемою українського ринку праці тривалий час. Навіть найоптимістичніші обсяги повоєнного повернення населення не дозволять звичними засобами розв’язати кількісну невідповідність пропонованих і потрібних економіці України навичок і кваліфікацій. Забезпечення щорічного зростання ВВП України до 2030 року на 7% вимагатиме масштабних зусиль для підвищення реальної продуктивності праці та глибинної перебудови системи стимулів населення до економічної діяльності та розвитку необхідних економіці компетенцій", - відмітив Олександр Цимбал,  доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу дослідження ризиків зайнятості населення. Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ.

"Головним  завданням української держави є створення умов, щоб українці не виїжджали за кордон, а ті, хто вже виїхав, поверталися додому. Це вимагає змін у державній політиці та забезпечення безпеки і привабливих умов життя в Україні. Тим не менш, враховуючи досвід  розвинутих країну галузі залучення  трудових мігрантів, Україна також повинна використовувати цей підхід для вирішення проблеми дефіциту робочих рук, особливо в умовах повоєнного відновлення", - сказала Мирослава Трандаш, Керуюча партнерка міжнародної рекрутингової компанії Talentor.

"Боротьба за трудові ресурси вже ведеться в усіх розвинутих країнах. Україні потрібно не тільки включатися в цю боротьбу, а бути більш вигадливою, ніж інші, щоб не втратити перспективи своєї відбудови, розвитку та виживання, як країни. Один з інструментів цієї боротьби може стати законопроект "Про удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні", - підсумував Василь Воскобойник, керівник проекту "Візія-2033. Збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя".

Дослідження, котрі були проведені у рамках проєкту "Візія-2033", профінансовані Міжнародним фондом "Відродження".

Захід організовано Асоціацією "Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування" в межах реалізації проєкту "Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя" за підтримки Програми USAID "РАДА: наступне покоління", що виконується ГО "Інтерньюз Україна".

Дана подія стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

Довідка:

Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування є неприбутковою громадською організацією, що опікується питаннями та проблемами, пов’язаними з працевлаштуванням за кордоном громадян України. Членами асоціації є незалежні приватні компанії, що надають послуги у сфері міжнародного працевлаштування. Асоціація існує заради координації зусиль всіх учасників ринку працевлаштування за кордоном та ефективного захисту інтересів українських працівників, що працюють за межами України.

HRD Club Ukraine вважає своєю головною місією зміну парадигми українського HR-бренду на загальнодержавному та міжнародному рівнях. Для цього ми об’єднали найкращих фахівців сфери управління персоналом та створили майданчик для відкритої взаємодії, обміну досвідом, вирішення бізнес-кейсів та лобіювання інтересів галузі на рівні держави та міжнародній арені. Поєднуючи багаторічний досвід та готовність до викликів, ми створюємо глобальні проекти та нові тенденції в галузі управління людським капіталом.