Найбільше з усіх соціальних інституцій українці довіряють Збройним силам України (95,6%, не довіряють 2,8%), добровольчим батальйонам (86,1%, не довіряють 7,4%), волонтерським організаціям (84,9%, не довіряють 8,9%) і Державній службі з надзвичайних ситуацій (80,4%, не довіряють 13,2%), свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 21-27 березня, яке було представлено на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.

При цьому переважна більшість респондентів висловили недовіру політичним партіям (75,6%, довіряють 12,8%), чиновникам державного апарату (76,1%, довіряють 16%), Верховній Раді (74,1%, довіряють 19,5%), судам і всій судовій системі загалом (69,6%, довіряють 17,8%). Також низький рівень довіри українці відзначають до Кабінету Міністрів, прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Натомість досить високий рівень довіри також до Національної гвардії України (80,4%), Державної прикордонної служби (76,1%), Міністерства оборони (67,5%), Служби безпеки України (66,7%), різних громадських організацій (61,4%), інституту Церкви (60,3%).

Президенту України довіряють 58,6% респондентів, не довіряють 32,3%. Голові населеного пункту, де проживає респондент, довіряють 54,2% опитаних, не довіряють 38,3%. Національній поліції довіряють 53,2%, не довіряють 39,2%, місцевим радам довіряють 48,4%, не довіряють 40,6%, засобам масової інформації довіряють 45,7%, не довіряють 45,4%.

Найбільше респонденти вагалися з відповіддю на запитання про ставлення до профспілок (31,2%) і до уповноваженого Верховної Ради з прав людини (25%).

На запитання, чи можна довіряти більшості людей, 24,9% опитаних відповіли ствердно, тоді як 64,5% заявили, що з людьми слід бути дуже обережними.

Опитування проводили методом face-to-face серед 2020 респондентів віком від 18 років на всіх підконтрольних уряду територіях України, на яких не тривають бойові дії, за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах вибірки та квотного методу відбору респондентів на завершальному етапі. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками агресії РФ.