Міністр закордонних справ України Павло Клімкін упевнений, що об'єктивних причин для якогось погіршення відносин між Україною та Польщею не існує, а також заявляє про готовність української сторони визнати й засудити вчинені проти поляків злочини за дзеркальних кроків Польщі щодо злочинів проти українського народу.

"Ми готові визнати й засудити злочини, вчинені проти поляків, але й Польща повинна зробити те саме щодо злочинів проти українського народу. Поки що ж вона свідомо демонструє виразно однобоке бачення: українську сторону протистояння змальовує виключно чорними фарбами, а польську представляє як "білу і пухнасту", - написав П.Клімкін у статті "Україна і Польща. Випробування історією", оприлюдненій на сайті "zbruc.eu".

Він наголосив, що військові злочини, злочини проти людства, вчинені під час українсько-польських конфліктів у роки Другої світової війни та після неї, не мають виправдання: "Однозначно засуджую всі такі злочини - і ті, що спрямовані проти українців, і ті, що проти поляків".

При цьому міністр запропонував тим польським політичним діячам, які можуть надалі наполягати на забороні в Україні лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери та Української повстанської армії (УПА), діяти за принципом "почни з себе".

"Якщо ж деякі польські політики й далі наполягатимуть на забороні в Україні Степана Бандери й УПА, то за принципом "почни з себе" вони б передусім мали заборонити Юзефа Пілсудського з його жорстокою "пацифікацією" українців Галичини, а також Армію Крайову, чиї загони здійснювали криваві каральні акції проти українських сіл", - написав глава МЗС України.

Водночас П.Клімкін висловив переконання, що визначальними в польсько-українській історії були не війни й конфлікти, а саме "століття мирного співіснування, спільна праця, мільйони спільних шлюбів і народжених в них дітей". Про це, на його думку, свідчить результат історичного розвитку: "Сьогодні ми маємо дві надзвичайно близькі нації з подібними мовами, культурами, ментальностями й цивілізаційними цінностями, а також з природною налаштованістю на подальше мирне й дружнє співжиття".

"Я абсолютно впевнений: не існує жодних об'єктивних причин для будь-якого погіршення взаємин. Проте нас несподівано накрила непотрібна й шкідлива для обох народів хвиля з минулого, штучно піднята й розбурхана політиками й медіа", - прокоментував глава українського зовнішньополітичного відомства ситуацію у двосторонніх відносинах.

У цьому контексті глава МЗС України звернув увагу, що в нинішньому трактуванні подій польською стороною проглядає тенденція ототожнити національно-визвольну боротьбу українців зі злочинами проти цивільного польського населення.

"У принципі в такий спосіб можна дискредитувати будь-який визвольний рух. Але й для таких ситуацій цивілізована Європа давно знайшла відповідь: кожен злочин індивідуальний і має своїх виконавців, які й повинні нести за нього відповідальність. Приписування ж злочину усій нації чи всьому визвольному руху є неприпустимою пропагандистською маніпуляцією", - висловив переконання П.Клімкін і додав, що до історії треба підходити з великою повагою й обережністю, а з її контексту не можна виривати і перекручувати ті факти, які комусь потрібні в цю хвилину.

Коментуючи нещодавно ухвалений у Польщі закон "Про внесення змін до закону про Інститут національної пам'яті - Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та деяких інших законів", глава МЗС України наголосив, що він "став яскравим прикладом однобокого, чорно-білого підходу до історії".

"Як відомо, закони мають "букву і дух". Слід визнати, що польські юристи доклали зусиль, аби якомога ретельніше виписати букву, але суть закону настільки хитка й непевна, що їм це зробити не вдалося", - висловив переконання П.Клімкін, додавши, що розцінює окремі положення цього резонансного закону і з точки зору "букви", і "духу" як "відверту підміну реальної історії пропагандою".

Говорячи про те, що ж робити в ситуації, що склалася, глава МЗС України написав: "Відповідь, знову ж таки, вже давно вироблена, на ній власне й побудоване мирне співжиття націй у Європейському Союзі. Тут найкращим зразком є колишні одвічні вороги, а нині найближчі друзі й партнери Німеччина і Франція. Їхні політики залишили гострі проблеми минулого науковцям, а самі ретельно стежать, щоб це минуле не затьмарило сьогодення й завтрашній день. Взаємна повага, толерантність, спільний осуд злочинів й вшанування невинних жертв, зрештою прагматизм і елементарний здоровий глузд - ось перевірений європейський рецепт подолання нинішньої кризи в українсько-польських відносинах".