Європа від початку війни надала значну допомогу Україні, на яку не розраховував Путін, і має можливості збільшити її та компенсувати можливе припинення підтримки Києва з боку США, але для цього потрібно більше єдності та згуртованості, зокрема, вирішення питання Угорщини, таку думку висловили міністри закордонних справ Польщі Радослав Сікорський і Литви Габріелюс Ландсбергіс.

"(Президент РФ) Путін очікував, що ми будемо повністю розділені і неефективні. Я думаю, ми набагато менш дегенеративні, ніж він думає. Я думаю, ми його здивували", - сказав Сікорський на 20-й щорічній зустрічі YES у Києві 13-14 вересня, організованій Фондом Віктора Пінчука.

Він нагадав, що Україна отримала від ЄС близько EUR120 млрд, здебільшого у вигляді фінансової допомоги, повністю визнала і підтримала незалежність і територіальну цілісність України як частину встановленого порядку.

Міністр додав, що Польща з 18-го століття вела з Росією близько шести воєн, і в жодній з них не отримала нічого схожого на подібну підтримку.

Сікорський визнав, що ситуація в Україні зараз складна - і на полі бою, і з енергетичною інфраструктурою перед зимою, і з можливими ризиками скорочення або припинення підтримки з боку США.

"На мій погляд, справжній момент істини для Європи настане, якщо США припинять свою підтримку", - вважає глава МЗС Польщі.

На його думку, навіть у такій ситуації не все буде втрачено, і це буде, здебільшого, питання грошей, оскільки навряд чи США відмовляться продавати необхідне озброєння.

"EUR 120 млрд, враховуючи, що наша економіка становить EUR15 трлн, - це менше ніж 0,5% ВВП Європи на рік. Ми витратили набагато більше - у шість, сім разів - на допомогу нашому народу у вирішенні енергетичних витрат. Тож, якщо ми подвоїмо це (підтримку України), ми зможемо собі це дозволити. Якщо ми вирішимо, що це дійсно загроза для Європи, у нас є гроші і потенційні виробничі потужності, щоб надати Україні кошти", - заявив Сікорський.

Водночас він зазначив, що проблема Європи в тому, що почуття небезпеки нерівномірно розподілене по території континенту. "Якщо ви поляк, якщо ви живете в країнах Балтії, в Скандинавії, в Румунії, - ви відчуваєте це нутром, ви відчуваєте фізичну загрозу. Якщо ви далі, то менше", - пояснив польський міністр.

За його словами, друга проблема в тому, що ЄС є конфедерацією, без реального центру, який може ухвалювати рішення з безпекових питань, і ухвалення рішень - це важке завдання.

Сікорський констатував, що є принаймні одна держава-член - Угорщина, яка не повністю солідарна з рештою, і фактично блокує виплати відшкодувань за обладнання, поставлене Україні з Європейського фонду миру, що є оборонним бюджетом.

"Угорщина Віктора Орбана стала ревізіоністською країною, яка незадоволена своїми кордонами і яка ставить себе між Заходом і Росією у своїй риториці та своїх діях, що, на жаль, має наслідки", - зазначив Сікорський, назвавши це викликом для ЄС.

Він нагадав, що виступав за європейську оборону у своїй попередній ролі в Європейському парламенті. "Якщо це жахливе вторгнення в Україну не розбудить нас і не змусить серйозно поставитися до європейської оборони, то ніщо інше не зможе", - наголосив глава МЗС Польщі.

За його словами, заснування посади єврокомісара з оборони, ідеї виділення EUR100 млрд на європейську оборонну промисловість або кредитів, подібних до тих, що були виділені в період COVID, для відповіді на таку неочікувану надзвичайну ситуацію, як війна на кордонах ЄС, - це кроки в правильному напрямку.

"Якщо ми зберемо гроші і витратимо їх на себе, на військову мобільність і нашу власну оборону, а також на допомогу Україні, Путіна можна перемогти", - вважає Сікорський.

Його литовський колега Ландсбергіс на цій самій сесії YES зазначив, що за рік почали реалізовуватися отримані країнами ЄС і НАТО на східному фланзі повідомлення про можливість гібридної атаки з боку ЄС: підпали, напади та інші ворожі дії.

На його думку, адекватна реакція на такі дії поки що відсутня, але якщо 32 країни НАТО здатні хоча б висловити єдину позицію у своїх заявах, то 27 країн ЄС не здатні зробити й цього.

"Близько 60% заяв у ЄС блокуються однією країною. Ми не можемо зробити заяви щодо Північної Кореї... Європа, як союз, не може зробити заяви, тому що Угорщина не вважає, що Європі потрібна заява", - констатував глава литовського МЗС.

Він додав, що в ЄС відсутня політика, що робити, наприклад, у разі, якщо нападу зазнає термінал скрапленого природного газу, тому що листа з висловленням стурбованості буде недостатньо.

Ландбергіс закликав інші країни ЄС і НАТО наслідувати приклад Польщі, Литви, Естонії, Латвії та низки інших країн, нарощувати оборонні бюджети і підтримку України. Він зазначив, що часу зробити це, щоб уникнути найгіршого сценарію, залишилося мало.

Литовський міністр констатував, що відповідно до поточних соціальних контрактів, які існують у державах загального добробуту в Європі, люди просто не хочуть платити більше за оборону.

"Я думаю, що нам потрібно додати ще один елемент до суспільного договору. А елемент у тому, що наступна війна буде. Ми більше не можемо прикидатися, що нас це шокує. Це потрібно сказати голосно і ясно: вона гряде. Путін прийде, він знову нас випробує, і тепер у нас є шанс бути готовими", - наголосив Ландсбергіс.

Він нагадав, що 2014 року всі країни східного флангу говорили про майбутню війну і необхідність фінансувати і нарощувати оборонну промисловість, але цього не було зроблено, і 2022 рік став шоком.

"Ми не можемо знову бути шоковані. Цей етап закінчився. Ми маємо бути готові, ми несемо відповідальність за те, що гряде", - заявив глава МЗС Литви.

Він зазначив, що в Литві за чотири тижні відбудуться парламентські вибори, і на них досить чесно говориться про те, чому люди повинні платити більше і допомагати Україні, тому що це стосується і їх.

Ландсбергіс також закликав реально говорити про гарантії безпеки для України, бо розмова про це на саміті НАТО в Литві у 2023 році була не завершена.

"Ми цілий рік мовчали, нас попросили мовчати, я думаю, що ми не можемо більше мовчати. В України має бути чіткий шлях до того, що означатиме справжні, реальні гарантії безпеки, а не ті, які ми зараз підписуємо. І єдина гарантія безпеки, в яку я вірю, - це стаття 5 (НАТО)", - наголосив глава МЗС Литви.