Затверджений у п'ятницю законопроект про внесення змін до закону "Про засади державної мовної політики" встановлює 75-відсоткову квоту мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле-і радіоканалів, пише газета "КоммерсантЪ Украина", в розпорядження якої потрапив цей документ, а також проект концепції держпрограми із всебічного розвитку і функціонування української мови.

Обидва документи затвердила в п'ятницю робоча група в Кабінеті Міністрів.

"Зміни практично повністю змінюють суть мовного закону ... За українською мовою зберігається статус державної. Її використання є обов'язковим у судно-та діловодстві, в діяльності органів державної влади, Збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі", - зазначає видання.

Передачі та фільми, виготовлені іншими мовами, мають бути дубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою. На думку голови Держкомтелерадіо Олександра Курдіновича, з виконанням цієї норми не виникне проблем, оскільки вона становить собою "повернення до того, що діяло в Україні понад десять років". "Але з точки зору ринкових принципів формування контенту 75% - це завищена норма. Телеканалам і радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, виходячи з бізнес-інтересів", - зазначив він.

До регіональних мов нова редакція закону зараховує білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, молдовську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку та угорську мови. Зазначається, що їм може бути надано держпідтримку, але лише в тому випадку, якщо на конкретній території проживають не менше 30% носіїв такої мови.

Президент Ради національних товариств Ілля Левітас вважає, що 30-відсоткова квота не захищає інтересів нацменшин. "За вже ухваленого закону 10% могли набрати на окремих територіях кримські татари, угорці, болгари, молдавани, румуни, росіяни. У разі ухвалення цих змін, окрім росіян, які проживають в деяких південних і східних регіонах, ніхто не зможе цього зробити", - наголосив він.

Автор мовного закону Вадим Колесніченко, який також входив до складу робочої групи, вважає її діяльність провальною: "Вона була створена для внесення поправок до мого закону. А її члени, більшість з яких, м'яко кажучи, українофіли, з самого початку стали на шлях конфронтації і розробили абсолютно нову редакцію". Він назвав документ "гидотою", проте саме цей варіант законопроекту підтримала більшість членів робгрупи.

Другий документ - концепція державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови. Цей документ, що підготовила підгрупа ректора Київського національного університету ім. Шевченка Леоніда Губерського, має забезпечити його повноцінне використання в різних сферах. Зокрема, для цього запропоновано розробити нову редакцію правил українського правопису, створити центри і регулярні курси вивчення української мови для держслужбовців, військових та інших громадян країни, а також мігрантів.

"Розробники концепції пропонують повністю забезпечити навчальні заклади літературою та підручниками державною мовою, підготувати комплексний онлайн-курс із її вивчення, встановити надбавки до зарплати вчителям української мови і літератури та викладацькому складу молодшої школи, забезпечити підтримку книговидання українською і функціонування української мови у сфері кінематографії. Слід зазначити, що просувати української мови відбуватиметься за допомогою соціальної реклами, а також концертів у південному і східному регіонах", - пише видання.

Окремим пунктом визначається необхідність розробки "дієвих механізмів контролю над дотриманням мовного законодавства". Сутність цих механізмів не розкривається. Як пояснив "Кореспонденту" член робочої групи, директор Інституту літератури ім. Шевченка Микола Жулинський, під час складання документа розробники спиралися на закон Французької республіки 1994 року про французьку мову, в якому передбачена відповідальність за порушення мовного закону - від солідних штрафів до шести місяців тюремного ув'язнення. "Не впевнений, що Україна буде готова запровадити кримінальну відповідальність, але адміністративна має бути обов'язковою, зокрема, для чиновників, які в своїй роботі не використовують українську мову як державну", - зазначив експерт.

Як пише видання, розроблено порядок фінансування заходів з розвитку української мови. З держбюджету передбачається витратити в 2013 році понад 168 млн грн, у 2014 році - понад 220 млн грн, у 2015 році - понад 192 млн грн. З місцевих бюджетів на ці цілі запропоновано виділити до 2015 року понад 1 млн грн.

Л.Губерський повідомив виданню, що концепцію буде передано до Кабміну, де її розглянуть "найближчим часом без затримок".

Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня. 8 серпня президент В.Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.

Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради вже ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною. Крім того, кримський парламент доручив до 10 жовтня 2012 року підготувати і внести на розгляд кримських депутатів пропозицію щодо реалізації "мовного закону".

Угорська мова стала регіональною у місті Берегове (Закарпаття), молдовська (румунська) - у селі Тарасівці Чернівецької області.

Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.