Переважна більшість - 9 з 11 - членів комітету монетарної політики (КМП) Національного банку України (НБУ) на засіданні 12 червня підтримали зниження облікової ставки до 13%, інші пропозиції були опустити її до 12,5% і зберегти на рівні 13,5%, зазначається в опублікованих у понеділок підсумках дискусії КМП.

"Такий зважений крок, на їхню думку, зараз є оптимальним рішенням. Він враховує, з одного боку, поточні сприятливі макрофінансові тенденції, а з іншого - прогнозоване прискорення інфляції в другому півріччі, а також усе ще значні ризики через наслідки війни", - описано в пресрелізі позицію більшості.

Зазначається, що члени комітету вважають таке зниження обґрунтованим, зокрема з огляду на прогнозовану траєкторію облікової ставки у квітневому макропрогнозі та очікування фінансових аналітиків.

"Цей крок НБУ вже закладений в очікуваннях, тому й реакція фінансових ринків на нього буде стриманою та прогнозованою", - наголосив Нацбанк.

На думку цих членів комітету, встановлення облікової ставки на рівні 13% продовжить забезпечувати інвестиційну привабливість гривні та збереження вкладів у нацвалюті від інфляційного знецінення.

Така позиція підкріплюється даними про позитивну динаміку строкових вкладень у гривні, яка випереджає зростання валютних заощаджень домогосподарств у банках. Показовим фактором підтримки рентабельності гривні центробанк вважає також високий попит на ОВДП на аукціонах Міністерства фінансів, зокрема на довгострокові цінні папери з погашенням через 2-3 роки.

Один з його колег висловив думку, що позитивною передумовою для зниження облікової ставки до 13% є рішення партнерів щодо надання Україні ;50 млрд фінансування за рахунок заморожених активів РФ. Проте інший член КМП убачає низку ризиків, пов'язаних із переданням цих коштів, серед них відсутність деталізованих умов надання такого фінансування, що може передбачати виконання Україною деяких реформ, що, своєю чергою, може вплинути на ритмічність надходжень, відсутність підтвердженого обсягу необхідного фінансування у 2024-2025 роках, а також фактор політичної "турбулентності" у зв'язку з виборами у США та ЄС.

Два члени комітету вважають, що поточний рівень базової інфляції, який відповідає прогнозу НБУ, свідчить про тимчасовий характер перебування споживчої інфляції нижче за ціль. Один із них також додав, що ослаблення курсу нацвалюти, яке спостерігається протягом останніх місяців, ще не повною мірою знайшло відображення в інфляційній динаміці.

"Надалі слід очікувати, що ефекти перенесення від ослаблення курсу все ж таки позначаться на прискорення інфляції. Це додатковий аргумент на користь виваженого пом'якшення відсоткової політики, що узгоджується з наміром НБУ утримати інфляцію на помірному рівні цього року", - зазначається в релізі.

Водночас під час дискусії кілька членів КМП зійшлися на думці, що, незважаючи на збереження значної кількості проінфляційних ризиків, деякі з них можуть із високою ймовірністю реалізуватися як фактори протилежної дії.

"Зокрема, збільшення дефіциту електроенергії внаслідок російських атак на енергосистему, з одного боку, призводить до збільшення витрат бізнесу, але з іншого - може зумовити скорочення споживчого попиту, що, відповідно, стримуватиме інфляцію. (...) Тенденції, що розгортаються на ринку праці внаслідок мобілізаційних процесів, теж можуть мати різноспрямований вплив на інфляцію", - пояснюється їхня позиція в публікації центробанку.

Один член комітету дотримувався думки про можливість більш різкого зниження облікової ставки в червні - на 1 п.п., до 12,5%. "На думку цього учасника дискусії, НБУ на моменті може стрімко пом'якшувати відсоткову політику, щоб підтримати відновлення економіки та стимулювати приріст довгострокових гривневих вкладень", - наводяться його аргументи в релізі.

Цей член КМП зазначив, що інфляційні очікування "залишаються добре закоренілими", крім того, більш стрімкому зниженню сприяє краща, ніж очікувалася, інфляційна динаміка в травні, а також уже здебільшого взяте до уваги в рамках квітневого макропрогнозу підвищення тарифів на електроенергію. На його думку, навіть у разі потенційного підвищення податків інфляція не перевищить прогнозний показник і зросте цього року до 8-9%.

При цьому Нацбанку слід врахувати такі дезінфляційні чинники, як погіршення споживчих і ділових очікувань унаслідок зростання цін та на тлі збереження значної невизначеності щодо тривалості війни й ускладнення ситуації з енергопостачанням, а також можливе посилення міграції, що пригнічуватиме споживання і тим самим стримуватиме інфляцію.

"Навіть більше, стрімке зниження облікової ставки може спонукати вкладників активніше фіксувати активніше фіксувати вищу дохідність у довгострокових гривневих інструментах. Натомість прогнозоване зниження облікової ставки - лише на 0,5 п. п. - не створюватиме таких стимулів, адже радше сигналізуватиме про намір НБУ й надалі діяти відповідно до прогнозу та цим кроком завершити цикл пом'якшення відсоткової політики у 2024 році", - наводиться думка цього члена комітету в релізі.

Одночасно з цим один із учасників дискусії висловився за збереження облікової ставки на рівні 13,5% у червні. Він вважає, що відсоткова політика регулятора має залишатися послідовною і слугувати елементом передбачуваності. Також член КМП нагадав, що раніше НБУ заявляв про наміри орієнтуватися на зміни в балансі ризиків для інфляції та курсової стійкості у своїх рішеннях щодо облікової ставки.

"На його думку, протягом останніх місяців баланс цих ризиків радше погіршився. По-перше, посилився тиск на валютному ринку, погіршилися курсові очікування, і зріс попит на готівкову валюту. По-друге, реалізація ініціатив щодо підвищення податків видається високо ймовірною і разом із підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги може мати досить значний внесок в інфляцію", - наводиться в публікації аргументація члена комітету.

Перераховані вище фактори можуть поставити привабливість гривневих активів під загрозу і призвести до переорієнтації вкладників на валютні заощадження, що посилить тиск на міжнародні резерви, курс гривні та споживчі ціни, додав він.

"Відповідно НБУ доцільно зробити паузу в зниженні облікової ставки, щоб потім не довелося розгортати монетарну політику. Тим паче, що трансмісія від попередніх рішень щодо пом'якшення відсоткової політики ще триває", - вказується в релізі.

Як повідомлялося, правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку на 0,5 п.п. - до 13,0% річних з 14 червня 2024 року.