Національний банк України, який раніше закладав до базового макроекономічного прогнозного сценарію певні строки "істотного поліпшення ситуації з безпекою", відмовився від такого підходу, проте натомість опублікував у квітневому інфляційному звіті альтернативний сценарій, основною відмінністю якого є повільніше зростання економіки у 2025 році з більшим бюджетним дефіцитом, ослабленням гривні та скороченням міжнародних резервів.

"Альтернативний сценарій прогнозу виходить із припущення більш високих безпекових ризиків і відповідно більш повільного повернення економіки до нормальних умов функціонування на прогнозному горизонті. За цим сценарієм економіка України у 2025 році відновлюватиметься повільніше порівняно з базовим сценарієм. Однак траєкторія інфляції відрізнятиметься несуттєво", - зазначив Нацбанк у звіті.

Як повідомлялося, у перших після спричиненої російським вторгненням паузи інфляційних звітах за липень і жовтень 2022 року НБУ, окрім базового, надавав і альтернативний сценарій із тривалішим періодом тривалості війни, однак згодом відмовився від нього, хоча такий сценарій продовжував давати МВФ.

У відновленому альтернативному сценарії у квітневому інфляційному звіті цього року зростання ВВП у 2025 році, зокрема, прискориться лише до 3,3% із 3% цього року, тоді як у базовому сценарії йдеться про зростання економіки наступного року на 5,3%.

Водночас на 2026 рік базовий сценарій передбачає уповільнення зростання до 4,5%, тоді як альтернативний - прискорення до 5,6%.

На думку Нацбанку, відновлення економіки в альтернативному сценарії буде більш крихким, до того ж навіть за умов істотніших дефіцитів бюджету. "Посилення диспропорцій на ринку праці на тлі гіршої, ніж у базовому сценарії, ситуації з міграцією стримуватиме споживчу та ділову активність, збільшуватиме тиск на витрати бізнесу з оплати праці. Відновлення промислового виробництва від завданих ушкоджень і втрат за цим сценарієм відбуватиметься повільніше, як і відновлення посівних площ", - зазначив НБУ.

Він додав, що негативний вплив на економічну активність також матиме енергодефіцит, який, однак, допускається незмінним порівняно з базовим сценарієм - близько 5% у 2024-2025 роках.

"Забезпечення макрофінансової стабільності потребуватиме дещо більших обсягів міжнародної допомоги та водночас значно вищих видатків резервів НБУ для підтримання контрольованої ситуації на валютному ринку та помірної інфляції", - наголосив Нацбанк.

Згідно з документом, основним фактором підтримки економіки буде продовження збереження більш м'якої, ніж у базовому сценарії, фіскальної політики. Дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах становитиме 18% ВВП у 2025 році (у базовому - 13,5% ВВП) та 12% ВВП - у 2026 році (у базовому - 7,5% ВВП). Уряд зберігатиме значні видатки для відновлення інфраструктури, підтримки населення, а також на потреби оборони та безпеки. Частково їхній вплив на дефіцит бюджету компенсуватиметься додатковими заходами з мобілізації бюджетних доходів на рівні 3,5% ВВП, додав Нацбанк.

За його прогнозами, великі бюджетні дефіцити у 2025-2026 роках фінансуватимуться як додатковими внутрішніми залученнями, так і зовнішніми. Зокрема, альтернативний сценарій передбачає міжнародну допомогу на рівні $28,7 млрд у 2025 році та $18,5 млрд у 2026 році проти відповідно $25,1 млрд і $12,6 млрд у базовому сценарії. "У результаті це дасть змогу не вдаватися до монетарного фінансування бюджету", - зазначив НБУ.

Згідно з альтернативним сценарієм, дефіцити бюджету призведуть до зростання державного та гарантованого державою боргу, який наблизиться до 100% ВВП наприкінці прогнозного періоду.

Нацбанк додав, що траєкторія інфляції буде схожою на базовий сценарій, однак це потребуватиме суттєвіших видатків міжнародних резервів: споживча інфляція тимчасово прискориться наприкінці 2024 року до 8,6% із подальшим зниженням до 5,5% наприкінці 2025 року проти відповідно 8,2% та 6,0% у базовому сценарії.

"Окрім вичерпання часових чинників пропозиції, додатково на інфляцію, передусім на її базову складову, тиснутиме послаблення РЕОК (реального ефективного обмінного курсу) гривні на тлі повільного відновлення конкурентоспроможності економіки", - вказав Нацбанк. Він додав, що повільніша нормалізація економічних процесів гальмуватиме відновлення експорту, приплив іноземного інвестиційного та боргового капіталу до приватного сектору та генеруватиме більший попит на готівкову валюту. Повільніше відновлюватиметься й експорт як продовольчих товарів, так і металів, а триваліші негативні міграційні тенденції стримуватимуть скорочення імпорту за статтею "подорожі".

Для покриття більшого структурного дефіциту на валютному ринку НБУ витрачатиме більші обсяги міжнародних резервів. Тож, незважаючи на більшу зовнішню фінансову допомогу, резерви залишаться майже незмінними у 2024 році та зменшуватимуться протягом 2025-2026 років до $33 млрд, тоді як у базовому сценарії на кінець 2026 року вони становитимуть $39,3 млрд.

"Водночас такі обсяги резервів дадуть змогу й надалі поступово пом'якшувати валютні обмеження", - заявив НБУ.

Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, 2023 року зріс на 5,3% після спаду на 28,8% 2022 року.