"Відкушувати поки нічого". СЕО Паріматч про те, чому компанія отримала ліцензії, але не почала працювати в Україні — інтерв'ю
"Нам непросто запускатися в таких умовах", — каже СЕО Паріматч Наталія Гілевич. Сплативши дві гральні ліцензії, компанія очікує кращих умов держави — насамперед щодо податків і сертифікації обладнання
Незважаючи на те що сам бренд Parimatch в Україні відомий вже не одне десятиліття, українській дочці кіпрського холдингу 1,5 року. Компанія ще в лютому отримала ліцензію для онлайн-казино і, через місяць, основну для себе ліцензію на букмекерську діяльність. На момент запису інтерв'ю українська Паріматч принесла в бюджет майже половину коштів від легалізації азартних ігор — 131,4 мільйона гривень, але працювати на новому ринку поки так і не почала.
Про те, чому після легалізації грального бізнесу, він все ще гальмує, обсяги ринку і тих, хто визначає його долю, журналіст НВ Бізнес говорив з СЕО української Паріматч Наталією Гілевич. Для Гілевич це перше інтерв'ю в статусі гендиректора бетінгової компанії. В гральний бізнес вона потрапила після 13 років роботи в Баядера Груп — одному з найбільших алкогольних холдингів Східної Європи, де Гілевич займалася маркетинговою стратегією компанії.
— Перед тим як подавати на отримання ліцензії в Україні, ви, напевно, досліджували обсяги ринку і те, яку частку від нього зможете відкусити. Поділіться даними.
— Відкушувати поки нічого — офіційного легального ринку в Україні немає. Його доведеться створювати і до того ж — з нуля. Тому зараз називати якісь цифри — необґрунтовано.
На сьогодні Кабмін оцінює ринок в 5-7 мільярдів гривень надходжень бюджетних коштів. Ця цифра використовувалася під час підготовки законів.
— Ви згодні із цими оцінками?
— Ми вважаємо, що можна дати більше. Але за умови внесення змін до оподаткування галузі.
Якщо поглянути на загальносвітові тренди, то бетінг — це половина всього ринку азартних ігор. І бетінг зростає. Згідно з прогнозами, на глобальному ринку бетінг зростатиме на 10% щорічно. Україна окремо не оцінює, але цифри будуть приблизно ті самі.
— За вашими оцінками, чи став після легалізації український ринок цікавішим для глобальних гральних брендів?
— Скільки вам відомо великих світових компаній, які за останні 10 років зайшли в Україну й інвестували сюди бодай мільйон доларів? Їх одиниці.
На жаль, але нинішній стан справ в Україні, ті новини, які можна почути в світі, не надихають інвесторів сюди приходити.
Для західного інвестора потрібні прозорі правила гри. Держава зробила дуже сміливий крок, коли взяла відповідальність за індустрію, яка функціонує на межі фолу стосовно суспільства, але, якщо ти говориш "А", говори і "Б". "Б" — це створення умов. Західні інвестори чекають більш вагомих аргументів. Тому поки не буде вирішене питання із законодавством і правила гри не покажуть, що на процес не можна вплинути ззовні, я побоююся, що західних інвесторів на ринку не буде.
Давайте ще поглянемо на ситуацію з іншого боку: вартість ліцензії. Раніше найдорожча ліцензія була в Італії (300 тисяч євро), але ми перетнули цей поріг — у нас ліцензія коштує 5 млн євро (до введення в дію державної системи онлайн — моніторингу — 15 млн євро). Водночас Італія на 8-му місці в світі за обсягом ВВП, а ми — на 59-му. Будь-який інвестор, зважаючи на ці цифри, робить певні висновки.
