"Зелена" енергетика стає потужним інструментом розбудови енергетичної стійкості країни, але для цього потрібно вирішити низку питань – від регуляторних до проблеми збереження енергетичних кадрів.

Про це говорили учасники прес-конференції на тему "Сонце, вітер, біогаз: як "зелена" енергетика допоможе Україні вистояти у 2025 році", що відбулася в "Інтерфакс-Україна" 9 січня.

Як зауважив Олександр Домбровський, президент ПрАТ "МХП Еко Енереджи" і голова правління Global 100% RE Ukraine, філософія жорстко централізованої енергетичної системи, яка була створена ще за часів Радянського Союзу, сьогодні потребує кардинальних змін. Та переходу до філософії розподіленої генерації, де в основі – сонце, вітер, біоенергетика і системи накопичення енергії.

"Вже всі і в Україні, і у владі, і поза межами влади зрозуміли і відчули, що зелена енергетика – це не забаганка, а дуже серйозний енергетичний інструмент, зокрема з міркувань енергетичної безпеки держави. І розвиток сонячних, вітрових, біоенергетичних технологій, проєкти, які були реалізовані, у 2023 та у 2024 роках захищали Україну від блекаутів", – вважає Домбровський.

Він додав, що так же, як війну виграє той, в кого є найсучасніша, інноваційна зброя, в енергетичному протистоянні переможе той, в кого хто володіє кращими енергетичними технологіями.

Серед ключових трендів 2024 року, які збережуться і у 2025-му, голова Global 100% RE Ukraine виділив те, що нині і український бізнес, і міста, і територіальні громади почали швидкими темпами створювати свою власну генерацію. При цьому українські підприємці налаштовані розвивати власну індустріальну базу і спиратися на внутрішні ресурси.

Але є і низка проблем. Це і питання заборгованості перед виробниками ВДЕ, і регуляторні нюанси тощо. Великою перешкодою є дефіцит та потреба збереження персоналу.

"Система буде ефективно працювати тільки якщо ми зможемо зберегти професійні енергетичні кадри, які сьогодні і взимку, і влітку відновлюють енергетичну систему, проєктують і будують нові енергетичні об'єкти", – зазначив Домбровський.

Як своєю чергою нагадав голова Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський, 2024-й був дуже важким для нашої енергетики. Незважаючи на це, сонячна енергетика рухається вперед і за минулий рік додала потужності.

"За нашими оцінками, було встановлено приблизно від 800 до 850 МВт встановленої потужності. Це, в першу чергу, інсталює бізнес для самоспоживання та вирішення проблем енергобезпеки. Це встановлюють і малі власники домашніх сонячних станцій, домогосподарств. Відповідно, зростання деяке є. Звісно, це не те зростання, яке було у 2019-му, коли будувалися промислові сонячні електростанції, але, все ж таки, позитивний рух ми бачимо", – розповів Соколовський.

Від 2025 року в АСЕУ очікують подальше зростання встановлених бізнесом нових сонячних електростанцій та систем накопичення енергії – також буде передусім для власних потреб.

Зростатиме і будівництво сонячних електростанцій на об'єктах критичної та соціальної інфраструктур. Очікується більше проникнення сонячної енергетики в агросектор. Цьому сприятимуть і відносно невисокі ціни на сонячній панелі, і впровадження механізму страхування ризиків, яке зараз обговорюється, і пільгове кредитування та грантові програми.

"Думаю, що у наступному році сонце, вітер, біоенергетика будуть йти разом. Ми будемо далі рухатись і надавати країні більше енергобезпеки і можливостей для роботи", – підсумував Соколовський.

Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха розповів, що 2024 рік став досить успішним для одного сектору біоенергетики – виробництва біометану.

"У травні набув чинності закон України про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану, який дозволив експорт біометану в умовах тимчасової заборони на експорт природного газу. З вересня в Україні запрацював перший біометановий завод групи компаній Vitagro. З листопада запрацював другий біометановий завод компанії "Галс Агро". На сьогодні ці два заводи закачують біометан в підземні газові сховища України і накопичили там вже понад 1 млн куб. м біометану. Тобто у 2024 році Україна виробила перший мільйон кубів біометану!" – розповів Гелетуха.

За його словами, у 2025-му очікується початок виробництва як мінімум на ще п'яти біометанових заводах. А крім того – доведення продуктивності виробництва біометану до понад 100 млн куб. м на рік.

Окремо він відзначив необхідність розвитку розподіленої генерації, зокрема газової. Після зупинки транзиту російського газу, в України лишилося, по суті, два джерела газу: Полтавська та Харківська області. І з цих двох точок треба забезпечити газом всю Україну, що логістично не просто. Тож розвиток невеликих біометанових заводів, розташованих по всій Україні, значно покращить логістику природного газу.

А от великою перешкодою для розвитку сектору лишаються завищені вимоги до теплотворної здатності біометану для подачі в мережу. Вони були сформовані ще за часів і відображають теплотворну здатність висококалорійного російського газу.

Для вітрової енергетики минулий рік був складним і не дуже вдалим.

"Його можна назвати як "провальним", так і "підготовчим" для прискореного розвитку вітроенергетичного сектору України. Протягом минулого року в експлуатацію було введено трохи більше 20 МВт потужностей. Водночас близько 4 ГВт вітроенергетичних проєктів вже готові до реалізації до 2030 року відповідно до Нацплану з ВДЕ, ухваленому у 2024 році", – розповів Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації.

За його словами, затяжна криза на вітроенергетичному ринку України, яка триває останні 5 років, носить доволі комплексний характер. Він пов’язаний як з неефективністю ринкових механізмів підтримки, так і з регуляторною недосконалістю. По-перше, для ринку електроенергії досі актуальною є проблема заборгованості. По-друге, суміжною проблемою є складність залучення фінансування проєктів. Крім того, серед невдач року голова УВЕА згадав довгоочікувані, але провальні "зелені" аукціони.

"Протягом п'яти років ми очікували, і в цьому році відбулись перші аукціони. І вони виявилися для вітроенергетики невдалими. Жодного проєкту не було затверджено. Більше того, квота 88 МВт на вітроенергетику – це занадто мала квота. Якщо повертатися до ухваленого національного плану розвитку відновлення джерел енергії, там передбачено саме 4 ГВт протягом п'яти років, тож аукціони мають надавати квоти на рівні 800 МВт. Тоді ми можемо сказати, що національний план буде виконаний", – розповів Конеченков.

Він також згадав проблему бронювання працівників, залучених у проєктування і будівництво енергетичних, зокрема "зелених" об'єктів. І порушив питання про створення окремого державного органу, який би був адвокатом "зеленої" енергії.