Узгодження законопроєктів, передбачених Мінськими угодами, не означає обов'язкового прямого діалогу України з представниками тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей, заявив виконувач обов'язків першого заступника глави української делегації в Тристоронній контактній групі Андрій Костін.

"Так, Мінські угоди містять позицію, що низка проєктів законів має узгоджуватися в ТКГ. Один із них уже перебував на узгодженні – це проєкт закону Про внесення змін до закону Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО України. Зокрема, зміни, пов'язані з необхідністю внесення так званої формули Штайнмаєра в текст законопроєкту. Ми проводили таку роботу. На жаль, ця робота була заблокована іншими учасниками консультацій. Вони не хочуть це робити, і це дуже дивна позиція, оскільки вони відмовляються робити те, що безпосередньо передбачено Комплексом заходів з виконання Мінських угод", – заявив Костін агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи підсумки зустрічі радників лідерів нормандської четвірки в Парижі.

За його словами, Україна готова в рамках ТКГ погоджувати законопроєкти, передбачені Мінськими угодами, однак питання полягає в самій процедурі узгодження.

"Питання в тому, що таке узгодження, який його механізм і результат. На ці запитання немає відповідей в Мінських угодах. Зараз ми працюємо над цим. Це дуже важливий елемент переговорного процесу, і тут буде вкрай важливою, на мій погляд, активна позиція ОБСЄ, оскільки узгодження – це доволі загальна фраза, і кожен може її розуміти по-своєму", – сказав він.

Водночас, як зазначив Костін, "всі розмови, до яких підштовхують представники РФ щодо узгодження документів, не передбачених Мінськими угодами, являють собою підвищення ставок в переговорному процесі з боку РФ і є безперспективними".

"Ми чітко поділяємо два процеси: обговорення та узгодження. Будь-який переговорний процес передбачає обговорення дуже різних питань, але не обов'язково передбачає узгодження", – повідомив він.

"Спроба представників Росії, як хтось говорить, схилити, опустити до рівня прямого діалогу з ОРДЛО – це спроба, по суті, перевернути саму суть переговорного процесу, зняти з себе відповідальність. Це навіть не просто спроба представити себе посередником, а спробувати зробити так, щоб всі з цим погодилися, а потім сказати: почекайте, а за що санкції? Ця тактика всім зрозуміла, ми відверто з ними на цю тему говоримо. Всі спроби РФ цю ситуацію переформатувати саме таким способом безперспективні та безрезультатні. Ми на це не підемо. Тільки формат ТКГ, нормандський формат або інші міжнародно-дипломатичні формати, де буде присутня і Україна, і РФ є для нас прийнятними. У рамках цих форматів ми зможемо продовжувати роботу з мирного врегулювання ситуації на Донбасі", – зазначив співрозмовник.

Відповідаючи на запитання про двотижневу паузу перед наступною зустріччю радників лідерів нормандського формату в Берліні, Костін відповів, що вона необхідна для підготовки в рамках домовленостей і просування у тих чи інших елементах, зокрема стосовно всього гуманітарного блоку, а також пов'язана з графіками всіх представників переговорного процесу.

Як повідомлялося, 26 січня за підсумками зустрічі радників лідерів нормандського формату в Парижі заступник керівника Адміністрації президента Російської Федерації Дмитро Козак заявив, що до нової зустрічі в Берліні українська сторона має дати відповідь на письмові пропозиції представників самопроголошених республік з гуманітарних, політичних та безпекових питань, які було внесено понад рік тому на розгляд у ТКГ, а також на запропонований ними законопроєкт про особливий порядок місцевого саморегулювання і поправки до Конституції України в частині децентралізації. Водночас Козак повідомив, що українська сторона нібито попросила два тижні, щоб "обміркувати цю ситуацію".

Згідно з Мінськими угодами, Верховна Рада має ухвалити закон "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", закон, що забороняє переслідування і покарання осіб, які брали участь у конфлікті на сході країни, нову Конституцію, що передбачає в ролі ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджену з представниками цих районів).