Збільшення питомої ваги внутрішніх запозичень у загальній структурі держзапозичень і продовження середнього терміну обігу державних цінних паперів (держЦП) - основні заходи, які уряд України запланував для реалізації Середньострокової стратегії управління держборгом на 2017-2019 рр.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 1 грудня 2017 роки (№905), якою затверджено цю стратегію, заплановано також регулярне розміщення широкого спектра держЦП з різними термінами обігу відповідно до попиту і підтримання постійного діалогу з учасниками ринку.

"Здійснення випусків еталонних фінансових інструментів до досягнення обсягу, що дозволяє побудувати еталонну криву прибутковості та забезпечити ліквідність таких цінних паперів", - такий захід також передбачено для реалізації стратегії.

Серед інших планів - залучення фінансового радника, робота із забезпечення повноцінного доступу України на зовнішні ринки капіталу, здійснення операцій з активного управління держборгом для зниження пікових навантажень на держбюджет і стимулювання попиту на држЦП.

У стратегію закладено зниження рівня прямого держборгу до ВВП з 69,3% на кінець 2016 року до 66% у 2017 році, 62% - у 2018 році, 58% - у 2019 році, що нижче за показник 2014 роки (59,7%) , але все ще значно вище додевальваціонного рівня 2013 роки (32,8%).

Передбачається, що частка державного внутрішнього боргу в загальному обсязі держборгу в цьому році становитиме мінімум 38%, через рік - 37%, а до кінця 2019 року - 39%, хоча на кінець 2016 р. вона дорівнювала 40,6%.

Передбачено, що середньозважений термін до погашення держборгу, що становить 5,3 року на кінець 2016 року, в цьому році виросте до семи років (для внутрішнього боргу - не менше 10 років, а для зовнішнього - не менше п'яти) і збережеться на такому рівні в наступному році. Згідно з документом, в 2019 році він може знизитися до шести років (для внутрішнього боргу - не менше восьми років, а для зовнішнього - не менше п'яти).

Передбачається, що частка держборгу з фіксованою ставкою в зв'язку з реструктуризацією боргу уряду Нацбанку в нові папери з прив'язкою до інфляції в 2017 році знизиться до 60% з 78%, проте в наступному зросте до 65%.

Крім цього, в стратегію закладено такий показник, як частка держборгу, що рефінансується у відповідному періоді, у загальній сумі державного боргу на початок цього періоду - орієнтовно не більше 8%, 10% і 12% відповідно в 2017-2019 рр.

У документі також зазначається, що потреба в запозиченнях у загальний фонд держбюджету збільшиться з 174,8 млрд грн у цьому році до 214,9 млрд грн у наступному і 258,6 млрд грн - у 2019 році.