Об’єднання підприємств "Укрметалургпром", яке уповноважене представляти інтереси гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України, висловлює стурбованість та глибоке занепокоєння рішенням адміністрації президента США Дональда Трампа повернути дію 25%-ного мита на імпорт української сталевої металопродукції, і пропонує не вводити мито щонайменше до 12 березня 2026 року.

У заяві відзначається, що незважаючи на втрати, понесені в ході війни, що триває вже десять років поспіль, ГМК України залишається провідною галуззю країни, що протистоїть агресору. У 2024 році українські гірники та металурги забезпечили 6% ВВП та майже 16% загального обсягу українського експорту, а 4 найбільші металургійні компанії України сплатили 32,4 млрд грн податків до бюджету. Навіть втративши половину потужностей внаслідок бойових дій, металургія України забезпечує 70 тис. робочих місць безпосередньо на металургійних підприємствах та понад 280 тисяч у суміжних галузях.

У самому документі, яким запроваджуються зазначені мита, США визнають, що українська металопродукція не несе жодної загрози для американської металургійної галузі, оскільки її частка не перевищує 0,5% у загальному обсязі американського сталевого імпорту.

Водночас певне зростання обсягів імпорту виплавленої в Україні і переробленої в ЄС сталі відбулося в значній мірі через поставки арматури заводу Promet Steel (Болгарія, завод входить до групи "Метінвест"), отриманої з української заготовки виробництва "Каметсталь" (м.Кам’янське Дніпропетровської області, завод входить до групи "Метінвест"). При цьому, загальна вартість сталі, що надійшла до США з України у 2024р.  (напряму чи через переробку в ЄС), склала $258млн, або 0,81% від загального сталевого імпорту в США ($31,639 млрд).

"Це свідчить про те, що сталь українського походження (яка постачалась як напряму так і через переробку у ЄС) не може загрожувати  сталеливарній промисловості США. Окрім того, виключення для української сталі, в т.ч., походженням з активів українських компаній в ЄС, з-під дії імпортного мита, є вагомою підтримкою для України в умовах неспровокованої військової агресії рф, адже дозволяє підтримувати роботу українських металоекспортерів та наповнювати бюджет України", - підкреслюється в заяві.

І констатується, що у разі, якщо імпортне мито на українську сталь буде повернене, тільки по групі "Метінвест" скорочення експорту арматури до США з її болгарського активу означатиме зниження виробництва сталевої заготовки на "Каметсталі" на 120 тис. тонн, виробництва залізної руди на 180 тис. тонн, обсягів залізничних перевезень на 400 тис. тонн, обсягів перевалки в портах на 200 тис. тонн, що, в свою чергу, призведе до втрати $58 млн валютних надходжень та зниження податкових відрахувань до державного бюджету на 1 млрд грн.

Також наголошується, що повернення США дії 25%-го мита також завдає суттєвого удару по американським споживачам сталевих труб, особливо в нафтогазовому секторі. Американські виробники труб не можуть самостійно задовольнити внутрішній попит, що вимагає імпорту, який на даний момент становить 30% від загального споживання труб у США.

Україна постачає до США безшовні OCTG (Oil Country Tubular Goods) та лінійні труби переважно для нафтогазової промисловості. Всі труби, які експортуються до США, на 100% виробляються в Україні та з української сировини. Ця продукція постачається безпосередньо американським клієнтам, приблизно 40% від всього експортного обсягу проходить додаткову обробку в США.

Виробництво цих труб в Україні здійснюється на трубному заводі "Інтерпайп Ніко Тьюб", що знаходиться в Нікополі, прифронтовому місті, лише за 4,7 км від окупованої росією Запорізької атомної електростанції. За попередніми оцінками, додаткове мито у розмірі 25% призведе до потенційного скорочення виробництва на підприємстві на 36%. Це, у свою чергу, загрожує збереженню колективу заводу та місцевої громади, завдаючи серйозного удару як місту, так і економічній стійкості України.

"Цього тижня ми чули заяву Міністерства економіки України про готовність до переговорів із Вашингтоном для пошуку оптимального рішення щодо збереження доступу  української продукції на американський ринок. Вважаємо, що, з огляду на зазначене вище, а також позитивне сальдо торгівлі США з Україною, необхідно вжити всіх заходів, щоб переконати США і надалі продовжити дію виключення в обсязі, який було надано згідно з прокламацією президента США №10771 від 31 травня 2024 року, а саме: звільнити до 12.03.2026 від додаткового 25-відсоткового імпортного мита згідно з розділом 232 Закону про розширення торгівлі 1962 року сталеву продукцію, вироблену в Україні, а також вироблену в Європейському Союзі зі сталі, виплавленої та розлитої (melted and poured) в Україні", - закликає об'єднання металургійних та гірничо-добувних підприємств України.

В документі додається, що "Укрметалургпром" готовий надавати українській владі будь-яку допомогу та підтримку для того, щоб домогтися виключення українських металургійних товарів з-під дії несправедливо введеного мита, яке негативно позначиться не тільки на окремій галузі, але й на економічній стабільності, обороноспроможності та національній безпеці України в цілому.

Як повідомлялось, президент США Дональд Трамп у 11 лютого підписав указ про запровадження додатково до наявних мита в 25% на всю імпортовану сталь і алюміній, в тім числі з України.

Перша віцепрем'єрка - міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що українська сторона продовжить активну роботу з партнерами для того, щоб знайти оптимальне для металургійної галузі рішення до початку дії запроваджених США тарифів.

"Ми доклали усіх зусиль, щоб українська сталь лишалася за межами 25% тарифів у США. Рішення США із 12 березня запровадити мито на нашу сталь закономірно вплине на металургійну галузь, яка постраждала від російської агресії. Та ми налаштовані на активну роботу з партнерами для пошуку оптимального рішення до 12 березня", - написала Свириденко у соцмережі Х.

У своєму пості у Facebook Свириденко додала, що експорт металургійної продукції склав 57,9% у загальному експорті України до США – $503,3 млн з $869,1 млн. Найбільший товар експорту – чавун ($363,4 млн, 940 тис. тонн), труби ($112,9 млн, 92 тис. тонн), прутки ($15,2 млн, 3,3 тис. тонн), дріт ($4 млн, 3,9 тис. тонн), металоконструкції ($1,3 млн, 182 тонни).

"Водночас, як зазначається у самій прокламації Трампа, частка української продукції в імпорті сталі в США мінімальна і не має суттєвого впливу на американських виробників. Найбільшими експортерами цієї продукції є "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Інтерпайп". Ці компанії важко постраждали від війни, як і вся металургійна галузь", - констатувала перша віцепрем'єрка - міністерка економіки.