19:15 25.12.2023

Автор ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Шляхи повернення дітей із за кордону  після війни: досвід Ізраїлю

4 хв читати
Шляхи повернення дітей із за кордону  після війни: досвід Ізраїлю

Олег Вишняков, бізнесмен, Почесний консул Держави Ізраїль у Західному регіоні України

 

З початком війни в Україні, багато українців з дітьми змушені були шукати прихисток у безпечних місцях, прагнучи забезпечити собі та своїм родинам безпеку. 

За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), через збройну агресію проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року, змінили місце свого проживання 4,8 мільйона українських дітей, з них: переселилися в межах України 2,5 мільйона дітей, інші виїхали за кордон.

Фактично держава втратила значну частину нового покоління українських громадян, яку треба рано чи пізно повертати. 

Зараз важливо звертатися до досвіду інших країн, які успішно впоралися із схожими викликами. Один із таких прикладів - ізраїльський досвід.

Створення спеціального Міністерства 

Успіх Ізраїлю у поверненні своїх громадян після війни значною мірою пов'язаний із створенням централізованого механізму управління цим процесом. 

Міністерство алії та інтеграції виступає ключовим агентством, координуючи всі аспекти повернення та інтеграції, зокрема допомогає дітям та їхнім родинам.

Спочатку засноване у 1948 році, воно існувало протягом трьох років, а після цього було відновлене у 1968 році відгукуючись на потребу управління імміграційною хвилею, викликаною Шестиденною війною.

Як це Міністерство працювало і чому воно було таким дієвим?

По-перше, Міністерство алії та інтеграції активно вивчало потреби повертаючихся громадян, визначаючи обставини їхнього виїзду та потреби, щоб створити ефективну стратегію повернення.  

По-друге, Міністерство надавало всебічну підтримку, включаючи соціальні та економічні заходи. Репатріанти, які прибули до Ізраїлю і проживають там менше як 15 років, отримують статус оле хадаш (для чоловіків) та ола хадаш (для жінок). Завдяки цьому статусу люди отримують багато державних пільг, дотацій та переваг, що полегшують адаптацію в нових умовах.

Людей, які отримали право на репатріацію, після прибуття в аеропорт зустрічають представники Міністерства алії та інтеграції, які допомагають оформити посвідчення репатріанта, отримати перші виплати із “кошика абсорбції”, видадуть довідку для відкриття рахунку у банку, зареєструють в одній із лікарняних кас (медичне страхування) і видадуть тимчасову SIM-картку. Коли процедура реєстрації закінчується, репатріант може отримати багаж та скористатися послугами таксі безкоштовно.

По-третє, Міністерство реалізувало програми професійної реабілітації, допомагаючи іммігрантам оновити свої навички та адаптуватися до вимог ринку праці.

 

Стосовно дітей, тут діяльність міністерства спрямовано на 3 напрямки. 

Соціальна та психологічна підтримка.

Під час повернення, особливо після війни, важливо надавати соціальну та психологічну підтримку. Ізраїльські програми враховують важливість відновлення емоційного стану дітей і пропонують психологічну допомогу для полегшення адаптації.

Освіта та професійна підготовка.

Забезпечення доступу до освіти та професійної підготовки є необхідним елементом повернення. Ізраїль активно сприяє відновленню навчального процесу для дітей із за кордону, а також надає можливості для їхньої професійної підготовки.

Сприяння культурній інтеграції.

Культурна інтеграція грає важливу роль у поверненні. Ізраїль підтримує заходи та програми, спрямовані на збереження і розвиток культурної ідентичності дітей, що допомагає їм легше адаптуватися та вивчити мову, якщо вони її забули або не знають.

Головне - безпека дітей 

Безпека дітей стоїть на першому місці, і кожна школа в Ізраїлі має бомбосховища та бетонні перекриття. Бетонні конструкції виступають як "мастхев" Ізраїлю, забезпечуючи міцний захист від прямих влучань. Це особливо актуально на півночі країни, де ще тривають роботи з вирішення проблем з безпекою.

У школах встановлені бетонні бомбосховища з товщиною стін 40–50 см, забезпечуючи приміщення для 200 осіб. Кожен клас має відповідальних за евакуацію дітей представників, які швидко та координовано направляють школярів до безпечних місць.

Знання процедур в разі повітряної тривоги також вивчається дітьми, які знають, за скільки секунд до їхнього району долітають ракети. Важливим елементом є мобільні укриття біля автобусних зупинок та армовані бетонні стінки, які служать додатковим захистом.

Для України важливо взяти на увагу ці ключові аспекти досвіду Ізраїлю.  Необхідно створити державну структуру, яка займатиметься координацією боротьби за право на репатріацію Українців. Звісно, це складний процес і треба продумати багато деталей: звідки брати гроші на репатріацію, як економічно підтримати репатріантів, як дати їм старт, який дозволить їм інтегруватися назад у суспільство. 

Ще одним з важливих питань є забезпечення безпеки. Українці мають розуміти, що у випадку загрози, вони матимуть можливість захистити своїх дітей.

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Ніби демографічна ніби стратегія

ГРИГОРІЙ КУКУРУЗА

Чому так складно побудувати конструктивний діалог між державою і бізнесом. "Праворадикальні" шкідники в кожній зі сторін

ЄВГЕН МАГДА

Євроінтеграція з жердиною

ІГОР ЖДАНОВ

Одиночне плавання українського такмеду або Чому держава не може визначати стратегію взаємодії з вітчизняними виробниками?

ОЛЕКСАНДР ЛАРІН

Реформа спорту: технічне завдання для роботи над змістом, а не зовнішнім виглядом

ВОЛОДИМИР БОГАТИР

Кількість заяв на надання притулку в ЄС у I пол.-2024 зросла на 15%, частка України скоротилася до 7%

РОКСОЛАНА СТЕФАНИШИН

'Нитка Аріадни' у реінтеграції ветеранів: британський досвід для України

ЮЛІЯ УСЕНКО

Булінг серед дітей під час війни: нові виклики для українського суспільства

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Чому українські національні парки не відповідають міжнародним критеріям

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

"Не дивись вгору" - які наслідки матиме "преміальне"оподаткування банків

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА