Олег Вишняков, бізнесмен, Почесний консул Держави Ізраїль у Західному регіоні України

Ізраїль – країна, яка неодноразово воювала за свою незалежність та безпеку. Однак, на відміну від багатьох держав, які втрачали території після поразок, Ізраїль передавав свої землі не через воєнні невдачі, а в рамках мирних угод та дипломатичних рішень.

Синайський півострів

У 1967 році під час Шестиденної війни Ізраїль завдав нищівної поразки Єгипту, Сирії та Йорданії, захопивши значні території, зокрема Синайський півострів. Протягом понад десяти років Синай перебував під ізраїльським контролем, і там навіть будували єврейські поселення.

Проте у 1979 році відбувся прорив у дипломатії – Єгипет і Ізраїль уклали мирний договір за посередництва США (Кемп-Девідські угоди). В обмін на визнання Ізраїлю та припинення війни країна погодилася повернути Єгипту весь Синай. Процес тривав до 1982 року – Ізраїль поступово евакуював війська та поселенців. Це був рідкісний випадок, коли країна, яка виграла війну, добровільно віддала значну територію.

Сектор Газа

У 2005 році Ізраїль ухвалив рішення повністю вийти з сектору Газа. На той момент це була окупована територія, але під повним військовим контролем Ізраїлю. Прем'єр-міністр Аріель Шарон вирішив ліквідувати всі єврейські поселення та вивести війська, прагнучи зменшити напругу у відносинах з палестинцями.

Однак цей крок не приніс миру – вже у 2007 році владу в Газі захопив радикальний ісламістський рух ХАМАС, і відтоді конфлікт лише загострився. Сьогодні сектор Газа є одним із найгарячіших регіонів світу.

Частини Західного берега річки Йордан

Після Ослоських угод 1993 та 1995 років Ізраїль передав частину Західного берега під контроль Палестинської автономії. Це стало спробою врегулювати конфлікт, однак остаточного мирного рішення досі немає.

Чи варто Україні використовувати досвід Ізраїлю у мирних угодах?

Зараз Україна перебуває в процесі пошуку справедливого миру, який гарантував би безпеку та територіальну цілісність. Однак історія Ізраїлю демонструє, що навіть сильна армія та дипломатія не завжди можуть забезпечити тривалий мир після територіальних поступок. Чи може цей досвід стати уроком для України?

1. Територіальні поступки не гарантують миру
   Ізраїль віддав Газу, але натомість отримав територію, звідки по ньому регулярно завдають ракетних ударів. Для України це означає, що навіть після можливих компромісів агресор може продовжити атаки, використовуючи поступлені території як плацдарм.
2. Мирні угоди мають бути вигідними для України
   Договір між Ізраїлем та Єгиптом спрацював, бо передбачав жорсткі гарантії безпеки та міжнародний контроль. Україна має вимагати таких самих механізмів: міжнародних гарантій, жорсткого контролю за виконанням угод і, можливо, демілітаризованої зони.
3. Сильна армія та технології – ключ до миру
   Після виходу з Гази Ізраїль зрозумів, що покладатися лише на угоди небезпечно. Він інвестує в оборону, технології та розвідку, що дозволяє йому швидко реагувати на загрози. Україні також варто розвивати армію навіть після завершення війни.
4. Відсутність поступок у питаннях суверенітету
   Ізраїль не йде на поступки, які загрожують його існуванню. Для України це означає, що жодні «компроміси» не можуть включати втрату контролю над стратегічно важливими регіонами чи обмеження у військовій сфері.

Чи можна купити мир, поступившись частиною своєї землі? Це питання стояло перед багатьма країнами, і сьогодні воно актуальне для України. Досвід Ізраїлю демонструє, що навіть найсильніші армії та найкращі дипломатичні рішення не завжди здатні гарантувати тривалий спокій.

Ізраїль двічі намагався досягти миру, залишаючи території. Головний урок: угоди працюють лише тоді, коли вони вигідні обом сторонам і мають жорсткі гарантії виконання.

Україна сьогодні шукає справедливий мир. Але чи означає це компроміси, які можуть обернутися загрозами в майбутньому? Досвід Ізраїлю підказує: реальний мир – це не про відмову від територій, а про силу, стримування ворога і готовність відповідати на будь-які загрози. Території можна віддати, але чи перестане агресор воювати? В історії Ізраїлю відповідь вже є.

Для України цей вибір буде визначальним. Але рішення має бути таким, щоб наступні покоління не питали: «Чому ми поступилися?» – а могли сказати: «Ми зберегли свою державу».