Бізнес під ударом: пошкоджені елеватори і заміновані поля

Російське вторгнення стало одним із найбільш серйозних випробувань для зернотрейдерської Групи компаній "Прометей" за понад 20 років роботи на ринку. Окупація землі та майна, складнощі з логістикою, відсутність електропостачання, нестача кадрів — лише деякі з проблем, які холдингу довелось долати після лютого 2022 року.

Зокрема, з 34 елеваторів Групи вісім дістали значні пошкодження — Вознесенський елеватор на Миколаївщині цілеспрямовано бомбардували кілька днів поспіль. Елеватор у звільнений Снігурівці серйозно ушкоджено, тож відновити його роботу наразі неможливо. Чотири елеватори Групи досі залишаються на непідконтрольній території.

Втрачено багато зв’язків із фермерами та агрофірмами, які надавали Групі свою продукцію — найбільш гостро ця проблема постала у Запорізькій області, більшість території якої окупована російськими військами. З 20 тис. га землі, що належать холдингу, понад 2 тис. були в окупації. Наразі вони звільнені, однак там не можна проводити посівну через замінування територій. Знищені системи зрошення. Загальні втрати групи від російської агресії склали $40-45 млн у товарі та $10-15 млн у капіталі.

Втім, компанія не зупинялась ні на день: як каже її власник та керівник Рафаель Гороян, для цього постійно доводиться ухвалювати безліч нестандартних рішень. Через блокування морських маршрутів "Прометей" розробив нові логістичні шляхи. Щоб не залежати від пошкоджень критичної інфраструктури — обладнав елеватори альтернативними джерелами живлення. Співробітники холдингу навіть викрали у ворога три танки та один всюдихід, які після ремонту передали Збройним силам України. Допомога як силам оборони, так і рідній Миколаївщині — новий пріоритет у роботі компанії після повномасштабного вторгнення. На ці цілі вже витрачено понад 8 млн грн.

Нові шляхи: як "Прометей" долає логістичні проблеми

Рафаель Гороян вважає, що завдання бізнесу — шукати у проблемах нові перспективи. І зернотрейдеру вдалося їх знайти.

"Можливості здебільшого з'явилися через те, що пішли з країни транснаціональні компанії, які не готові ризикувати. Оскільки нам бігти не було куди, ми прийняли рішення, що будемо працювати. Так, ризики є — і в оперативному управлінні я приймав рішення щодо кожної дрібниці. Тож ми зберегли [компанію, — "ДС"] і розвивалися. Я вважаю, що зараз час можливостей. Тому що в агросекторі звільнилися великі напрямки", – сказав він на Саміті експортерів, який нещодавно провів Forbes в Києві.

Проблеми, що виникли внаслідок вторгнення, "Прометей" вирішував максимально оперативно. Так, замість постачальників, що опинились на окупованих територіях, холдинг залучив фермерів, які працюють у безпечних регіонах.

До відкриття "зеленого коридору" зернотрейдер розвинув логістику через Дунайські порти — невеликими теплоходами Handy та баржами продукцію доправляли до румунських портів. Крім того, вдалось налагодити наземні поставки залізничним та автомобільним транспортом до Румунії, Болгарії, Словенії, Молдови, Угорщини, Польщі. Завдяки цьому щомісяця за кордон, переважно до Європи, відправлялось близько 50 тис. т зерна. Відкриття зернового коридору дозволило збільшити експортні поставки групи до 80-100 тис. т на місяць. Сьогодні основними ринками збуту компанії є Туреччина, Єгипет, Греція, Болгарія та Румунія. Експортна ж виручка Групи компаній "Прометей" за результатом 2022 року склала понад $280 млн.

Значне зростання логістичних витрат вдалось компенсувати через зниження закупівельних цін всередині країні. А використання власного автопарку дозволило "Прометею" заробити на логістичних послугах більше, ніж у попередні сезони. До прикладу, вантажівки компанії доправляли зерно до Румунії і брали вантажі по дорозі назад, в Україну.

Відшкодувати ПДВ і врятувати сектор: чого аграрії чекають від держави

У планах компанії — розширювати власний земельний банк. Протягом року "Прометей" планує збільшити площу земель із 20 до 50 тис. га, а згодом — і до 100 тис. га. Як наслідок зростуть і можливості для нарощування обсягів експорту.

Однак на шляху до реалізації планів доводиться не лише протидіяти російським окупантам, а й долати перепони від власної держави. За словами Рафаеля Горояна, компанії не відшкодовано близько 700 млн грн за понад рік роботи. Одна з причин — корупційні схеми, через які ПДВ відшкодовується вибірково, а чесні підприємці опиняються у програшному становищі. Якщо ж трейдерам вчасно не відшкодувати ПДВ, вони ризикують скоротити діяльність або взагалі припинити її, що знизить попит, а отже, й ціни на продукцію агровиробників. Останні, між тим, і так працюють на межі прибутковості.

Вирішення проблеми із відшкодуванням ПДВ є вкрай нагальним на тлі інших викликів, що вже постають перед державою та аграріями. Рафаель Гороян прогнозує, що наприкінці року збір зернових та олійних культур впаде до 40 млн т, тоді як торік він склав 60 млн т, а у 2021-му — 120 млн т. Вже невдовзі Україні загрожуватиме дефіцит пшениці, ячменю та кукурудзи. За півтора-два роки можуть вичерпатися надлишки призначеної для вивозу агропродукції (так звані перехідні залишки). Тож є ризик, що трейдерам просто не буде, чим торгувати. Як наслідок відбудеться обвал вартості інфраструктурних активів, — портів, елеваторів і транспортних засобів. Аби не допустити банкрутства логістичних та інфраструктурних компаній, державі слід піклуватися про майбутні врожаї. Тож уряд повинен вже зараз забезпечити аграріям розширену підтримку — надавати дотації і доступні кредити під держгарантії.

Настає критичний момент для підтримки вітчизняного сільського господарства, яке є драйвером української економіки, генеруючи дохід та залучаючи до країни валюту. У компанії акцентують: за 30 років український агросектор став світовим брендом, тож його не можна ставити під удар. За останній рік приклад "Прометею" довів, що українському бізнесу під силу здолати майже будь-які проблеми, але, без сумнівів, краще, коли держава на його боці.