На відміну від 2022 року, що в буквальному сенсі став роком виживання для України, наступний рік разом з масштабними викликами стане періодом стабілізації та ефективного просування інтересів України. На цьому зійшлись експерти Аналітичного центру "Об’єднана Україна" Антон Кучухідзе, Олексій Кущ та Валентин Гладких під час пресконференції "2023 рік: виклики та завдання перед Україною", що відбулась 23 лютого у пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна".

Аналізуючи зовнішньополітичні виклики та завдання для України, політолог-міжнародник, співзасновник АЦ "Об’єднана Україна" Антон Кучухідзе підкреслив, що головним  і центральним викликом для України у наступному році залишатиметься російська агресія і російське широкомасштабне вторгнення проти нашої держави. Україна повинна продовжувати боротьбу за свою незалежність та суверенітет.

За його словами, для протидії масштабним викликам знадобиться ефективна робота держави по кількох стратегічних напрямках: нарощування військово-технічної підтримки України, подальше посилення санкційного тиску проти рф, поглиблення європейської та євроатлантичної інтеграції. Окрім того Президент України буде продовжувати просувати власний мирний план, який було представлено на саміті G20.

"Під час президенства Зеленського було проведено майже 88 раундів перемовин в різноманітних міжнародних форматах з російською федерацією щодо вирішення питань пов’язаних відновленням територіальної цілісності України. Ці перемовини не дали бажаного результату. Історична практика 2014-2022 років показали, що рашисти використовують будь-які перемовини для паралельного накопичення військової потуги, для здійснення військових дій проти України та чинення геноциду проти Українського народу", - підкреслив Кучухідзе.

Експерт констатував, що Україні на міжнародному рівні вдалось відновити суб’єктність держави і довіру до військово-політичного керівництва. "Ці два кити дозволяють і в подальшому закріплювати на міжнародному рівні головний принцип "Нічого про Україну без України". Це визнають всі наші західні партнери, визнають повну незалежність у прийнятті тих чи інших політичних рішень, які необхідні керівництву нашої держави для захисту суверенітету та незалежності", - підсумував Антон Кучухідзе.

Огляд ключових економічних викликів для України на наступний рік зробив економіст, фінансовий аналітик, експерт АЦ "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. Він констатував невідворотність поглиблення економічної кризи. За його словами, падіння ВВП в 2022 році може скласти від 30% до 40%. Є також значний ризик продовження падіння ВВП у 2023 році ще на 5-15%.

"Одна з причин, крім фактору війни – удари по енергетичній інфраструктурі. Енергетична бідність населення та критично низька енергетична ємність ВВП – фактори подальшої рецесії, що буде охоплювати промисловість та сектор послуг", - зазначив експерт.

Олексій Кущ нагадав, що у 2022 році Україна пережила шок скорочення інвестиційних витрат бізнесу та шок скорочення споживчих витрат населення, які певною мірою компенсувались збільшеними державними витратами, зокрема на сектор оборони (заробітна плата військовим, податки в місцеві бюджети).

"У 2023 році, на тлі обіцянок із проведення бюджетної консолідації (скорочення рівня дефіциту) та можливого мораторію на емісійну активність НБУ, до вказаних вище шоків може додатись ще і шок скорочення державних витрат, що може стати потрійним ударом по внутрішньому ринку, з урахуванням значної чисельності біженців з країни", - відзначив фінансовий аналітик.

Олексій Кущ підкреслив, що сучасну економічну кризу в Україні можна визначити як суто екзогенну, кризу екзистенційного існування як такого, що спровоковано виключно агресією рф проти України та геноцидними практиками, які застосовує рф проти українського населення. На думку аналітика, пом’якшити кризові явища та стабілізувати економіку допоможе подальша консолідація зусиль та підвищення рівня довіри у суспільстві: "вказані системні виклики можуть бути ефективно подолані лише у тріаді зусиль, тобто в межах трикутнику "влада – бізнес – населення". Необхідно досягти функціонування наступної моделі взаємозв‘язків у межах цього трикутнику: "бізнес довіряє владі, підприємці довіряють один одному, а населення – довіряє бізнесу". Наразі, держава активно намагається адаптувати до формату мобілізаційної допомоги дизайн програми пільгового кредитування 5-7-9, систему державної гарантії праці "Армія відновлення", запуск стартапів "Є-робота", тощо".

У свою чергу, політичний аналітик, експерт АЦ "Об'єднана Україна" Валентин Гладких проаналізував внутрішньополітичні виклики країни в наступному році. Він зауважив, що мова тут йде не лише про необхідність зберегти нинішню консолідацію всіх політичних сил в Україні, як парламентських, так і позапарламентських навколо потреби захистити державний суверенітет та територіальну цілісність держави, але й про недопущення руйнування соціальної солідарності у суспільстві.

Експерт наголосив, що варто вже зараз закладати фундамент для повоєнного відновлення і трансформації соціально-економічних відносин в Україні, проводячи радикальні реформи, поки є політичний консенсус і достатньо високий рівень консолідації суспільства. "Треба усвідомлювати, що у нинішніх умовах є можливість провести кардинальні трансформації, які за нормального протікання політичного процесу в Україні, реалізувати буде вкрай складно якщо взагалі можливо. Окремо, варто зупинитися на дилемі непростого взаємозв’язку між з одного боку необхідністю достатньо високого рівня централізації управлінських функцій, що неминуче в умовах війни, і з необхідністю продовжувати процес демократизації в Україні", - зауважив Валентин Гладких. Аналітик закликав суспільство вже сьогодні думати не лише про те, як виграти цю війну, але й про те, що і як доведеться робити після перемоги.