15:38 22.09.2023

Для збільшення інвестицій у розробку родовищ в Україні необхідно зняти гриф ДСК із геоданих щодо критичних мінералів - експерти

3 хв читати
Для збільшення інвестицій у розробку родовищ в Україні необхідно зняти гриф ДСК із геоданих щодо критичних мінералів - експерти

Для збільшення інвестицій у розробку родовищ в Україні необхідно зняти гриф для службового користування (ДСК) з геологічних даних щодо критичних мінералів, вважають учасники спеціальної галузевої конференції Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Mining Day (День надрокористування), яка відбувається в Києві у п'ятницю.

Директор зі стратегічного розвитку "Укрлітійвидобування" Денис Альошин зазначив, що доступ до інформації може бути дуже простим і дієвим стимулом для інвестицій. І зараз можна отримати інформацію, крім тієї, що має гриф ДСК.

"Але чому зараз у нас іще є інформація з грифом ДСК? Що саме ми не хочемо показувати? Коли я спілкуюся з міжнародними інвесторами, то я за своїм проєктом не можу показати ту критичну інформацію, яка потрібна для оцінки мого проєкту. Ми два-три роки надсилаємо листи прем'єр-міністру або профільним міністерствам тощо. Всі підтримують, ніхто не розуміє, навіщо нам потрібен гриф ДСК", - зазначає Альошин.

На його думку, це дуже простий і дієвий крок, який одразу відчинить двері, щонайменше, для багатьох інвестиційних намірів, "нехай не інвестицій, але намірів". Нині це дуже болюче питання для індустрії, наголосив менеджер.

Говорячи про діяльність "Укрлітію", він повідомив про реалізацію проєкту з розробки Полохівського літієвого родовища (Кіровоградська обл.), ресурсна база якого - 75 млн тонн літієвмісної руди. Компанія має намір отримувати з неї концентрат, а потім - гідроксид/карбонат літію.

"Стратегія - працювати з Європою, оскільки там недостатньо літію. Літій використовується у виробництві літієвих батарей. Плани - переробка, побудувати завод. Плануємо підготувати дослідження за стандартами ЄБРР для залучення фінансування", - сказав директор зі стратегічного розвитку, додавши, що одна з найбільших проблем нині - кваліфіковані кадри.

У свою чергу заступник директора з інвестицій інвестиційної компанії umgi Микола Шевченко зазначив, що Україна має низку переваг для залучення інвестицій у розробку надр: "Що ми маємо і що можемо запропонувати інвесторам".

"Зокрема, переважна більшість інформації в Україні доступна щодо різних мінералів. Але є і ДСК щодо критичних мінералів. І ми підтримуємо відкриття цієї інформації для всіх інвесторів", - наголосив Шевченко, додавши, що зараз не можна ухвалити стратегічне рішення щодо видобутку тих чи інших мінералів.

При цьому менеджер назвав серед переваг України доступність землі: в Україні діє механізм примусового викупу землі для системних потреб, тоді як у низці країн цього немає.

"Є прозорість аукціонів. Є доступність геологічної інформації та детальна розвідка територій, але потрібно ще більше відкритості. Серед економічних чинників, зокрема, - низька вартість землі ($3 тис., тоді як у Польщі - $40 тис.) і невисока вартість робочої сили ($600)", - констатував заступник директора.

На його думку, для залучення інвесторів необхідне гарантування військових ризиків, гарантоване виведення дивідендів, фіскальні стимули: податкові канікули, пільгове довгострокове кредитування, децентралізація податків, щоб частина податків залишалася на місцях. Також прискорення і спрощення зміни цільового призначення землі, більша відкритість усієї геологічної інформації.

"Ми інвестували в більшість проєктів в Україні - у видобуток, а в переробку менше, оскільки там потрібні певні хімічні процеси, є складнощі з отриманням дозволів природоохоронних органів", - пояснив менеджер.

Гендиректор umgi Андрій Горохов додав, що наразі в Україні немає операційного гравця критичних матеріалів, який успішно працює: це означає, що ми щось недостатньо робимо як суспільство.

"Компанії зараз узяли чималі ризики та вкладаються в проєкти критичної індустрії. Вони роблять це самі завдяки акціонерному капіталу. Без допомоги з боку держави. Вони молодці й герої, бо в них великі ризики. Немає стратегії (у держави - ІФ-У), немає підтримки. Потрібно багато зусиль, і самому впоратися з проблемами дуже важко", - наголосив топменеджер, зазначивши, що проєкти в цій сфері оцінюються від $300 млн до кількох мільярдів доларів, "щоб побудувати і видобуток, і процес".

Тому інвесторам складно ухвалювати рішення з огляду на поточну ситуацію і невисокий прибуток від коштів, що вкладаються в проєкти.

 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Турецька Dalgakıran Kompresör інвестувала 400 млн грн у завод із виробництва промислового енергообладнання в Київській області

Кабмін погодив створення індустріального парку "ЕКО Мукачево"

Мінекономіки оцінило перший проєкт зі значними інвестиціями в рамках платформи "Зроблено в Україні" - Свириденко

Інвесткомпанія umgi у 2022-2023 рр. вклала в розвиток бізнесів групи СКМ майже $22 млн, відкрила завод у Туреччині

Співзасновники Uklon інвестували $200 тис. в українського розробника дронів Buntar Aerospace

"Контінентал Фармерз Груп" у 2023 році інвестував у розширення виробництва в Україні EUR60 млн

Франція, Туреччина і Японія планують спільні проєкти з Одеською областю

ЄБРР може надати EUR70 млн кредит "Новій пошті"

ДТЕК у 2024 р. інвестує майже 4 млрд грн у ремонти та відновлення ТЕС після обстрілів

Президентка Єврокомісії: Сьогодні ми укладено угоду з партнерськими банками про EUR1,5 млрд інвестицій Україні

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА