Міський голова Глухова (Сумська область) Мішель Терещенко звернувся до голови Верховної Ради України Андрія Парубія з проханням розпустити міську раду і призначити позачергові вибори через саботаж роботи нинішнім складом ради.

На прес-конференції в понеділок у Києві М. Терещенко розповів, що на сьогодні з 34-х депутатів працюють лише 14, і він не зміг відкрити роботу сесію міськради 30 червня. У зв'язку з цим, за словами М. Терещенка, не були прийняті важливі для місцевої громади рішення міськради.

"Я відправив лист Парубію – може Верховна Рада погодиться розпустити нашу міську раду", - сказав він.

Присутня на прес-конференції радник М. Терещенко Олена Єскіна процитувала звернення: "Керуючись п. 2 частини 1, частини 4, частини 5 ст. 78 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прошу Вас винести на розгляд Верховної Ради України питання у порядку, передбаченому чинним законодавством, достроково припинити повноваження Глухівської міської ради Сумської області 7 скликання та призначити позачергові місцеві вибори".

Також міський голова Глухова звернувся до міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та генерального прокурора України Юрія Луценка з проханням забезпечити належну роботу місцевої поліції та органів прокуратури. За його словами, правоохоронці не реагують на надану інформацію про корупцію.

Президент України Петро Порошенко вручив М. Терещенку паспорт громадянина України 23 березня 2015 року, високо оцінивши його рішення отримати українське громадянство в непрості для України часи і привітав його з поверненням на історичну батьківщину. М. Терещенко зазначив, що, незважаючи на те, що він народився у Франції, вважає Україну своєю Батьківщиною.

М. Терещенко народився у Франції, але вже більше десяти років живе в Україні. Після повернення на історичну батьківщин він зайнявся відродженням традиційного для України промислу – льонарства, а також написав свою першу книгу про свого діда Михайла Терещенка.

Михайло Терещенко (1888-1956) був одним з перших українських промислових магнатів. Своє величезне багатство він, як і кілька поколінь його предків, зробив на виробництві цукру, а згодом повністю втратив після більшовицької революції. До 80% своїх доходів родина Терещенків витрачала на благодійність та розвиток місцевої інфраструктури. Саме їм Київ зобов'язаний такими закладами, як Київський політехнічний інститут, музей імені Богдана та Варвари Ханенків, будівля "Охматдит", Володимирський собор, Перша гімназія, Консерваторія імені Чайковського, Історичний музей і Національний художній музей, Музей Шевченка, музей Російського мистецтва, Національна медична бібліотека і цілий ряд лікарень і притулків. Кілька десятків інфраструктурних об'єктів були збудовані й в Глухові - на батьківщині роду Терещенків.