Українські громадські організації сподіваються на ухвалення в цілому закону, що на 100% забороняє паління в закладах громадського харчування, установах культури і спорту, і відзначають позитивний досвід таких змін на прикладі Німеччини.

Як повідомила прес-служба громадської організації "Життя", дедалі більше країн світу повністю звільняють кафе, бари, ресторани від тютюнового диму для зменшення захворюваності серед працівників і відвідувачів. Усі відвідувачі і персонал закладів харчування вже захищені від тютюнового диму в таких країнах Європи, як Ірландія, Великобританія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Ісландія, Естонія, Латвія, Литва, Бельгія, Франція, Іспанія, Кіпр, Угорщина, Македонія, Словенія, Туреччина , Італія.

Україна також готується перейняти міжнародний досвід, звільнивши на 100% приміщення закладів громадського харчування (кафе, бари, ресторани), а також культури і спорту від тютюнового диму. Зокрема, до другого читання депутати наразі готують законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць паління тютюнових виробів), № 9474, ініційований 12 народними депутатами від різних політичних сил на чолі з головою комітету з питань охорони здоров'я Тетяною Бахтеєвою. За законопроект у першому читанні 13 березня цього року проголосували 324 народні обранця.

У прес-центрі коаліції "За вільну від тютюнового диму Україну" зазначили, що ухвалення закону - це історичний крок у захисті громадського здоров'я, який матиме позитивні результати для поліпшення стану здоров'я населення України. Для прикладу наведено досвід Німеччини, де заборона паління в ресторанах і барах зменшила кількість серцевих нападів.

Отримавши результати цього дослідження, голова комітету бундестагу з охорони здоров'я Карола Райманія закликала заборонити паління в усіх барах і ресторанах Німеччини без жодних винятків. Дослідження державної страхової компанії DAK-Gesundheit засвідчило, що навіть часткова заборона куріння, впроваджена в Німеччині, помітно зменшила кількість серцевих нападів у країні. Так, з 2007 року кількість серцевих нападів зменшилася на 7%, а нападів стенокардії - на 13% (перевірені дані із обстеження понад 3 млн пацієнтів за п'ять років).

"Лише протягом першого року після впровадження заборони паління було на 1880 менше госпіталізацій, що заощадило системі охорони здоров'я країни 7,7 млн євро", - стверджує керівник DAK-GesundheitХерберт Ребше.

Він зазначив, що Баварія впровадила найбільш послідовну заборону паління, інші землі (у Німеччині постанову про заборону паління ухвалює влада земель) мають наслідувати її приклад. К.Райманн закликала всі землі бути більш послідовними у забороні паління. "Я хочу, щоб усі землі діяли як Баварія, і відмовилися від будь-яких винятків", - заявила вона.

Нещодавно Конституційний суд Німеччини постановив, що складне законодавство Гамбурга, яке дозволяло місця для куріння в барах, але забороняло їх у ресторанах, є неконституційним, оскільки створює нерівні умови. Наразі очікується, що в Гамбурзі, як і в Баварії, паління буде повністю заборонено як в барах, так і в ресторанах.

4 липня 2010 року на референдумі в Баварії 61% учасників проголосував за повну заборону паління в барах і ресторанах.

Заборона куріння в Баварії надала змогу підвищити продаж у ресторанах, на відміну від землі Північний Рейн-Вестфалія, де заборона містить багато винятків.

Про ефективність заборони куріння свідчить навіть річний звіт корпорації "Філіп Морріс" за 2008 рік, в якому зазначено, що "в Німеччині загальний ринок сигарет скоротився на 6% за рахунок впровадження законів про обмеження паління, які вже охопили 14 із 16 земель".

За даними міжнародного дослідження "Світовий вантаж хвороб від впливу вторинного тютюнового диму: ретроспективний аналіз даних з країн 192", до 603 тис смертей в 2004 році призвів негативний вплив тютюнового диму, що становило близько 10% смертей у світі. 47% смертей від вдихання вторинного тютюнового диму серед жінок, 28% серед дітей і 26% у чоловіків. Найбільше захворювань було від інфекції нижніх дихальних шляхів у дітей, молодших за 5 років (5 млн 939 тис.), ішемічної хвороби серця у дорослих (2 836 тис.), астми у дорослих (1 млн 246 тис.) і дітей (651 тис).