Головне юридичне управління Верховної Ради рекомендує доопрацювати законопроєкт №5655 про реформу містобудівної діяльності, оскільки деякі з його положень можуть створити передумови для корупційних ризиків під час здійснення державного містобудівного контролю та нагляду.

"Окремі положення законопроєкту не узгоджуються з нормами Конституції та законів України, а також не враховують правової позиції Конституційного суду України, викладеної у відповідних рішеннях", - зазначено у зауваженнях головного юридичного управління Верховної Ради до законопроєкту № 5655 про реформування містобудівної діяльності, з якими ознайомилася агенція "Інтерфакс-Україна".

При цьому уточнено, що у законопроєкті відсутні передбачені законом "Про запобігання корупції" запобіжники для недопущення порушення антикорупційних обмежень щодо запобігання конфлікту інтересів, а також щодо корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень. Таким чином, "деякі положення законопроєкту можуть створити передумови для корупційних ризиків при здійсненні державного містобудівного контролю та нагляду та не сприятимуть прозорості в їхньому здійсненні", - наголошується у зауваженнях.

Такою нормою, що несе зазначені ризики, є зокрема, включення до списку органів держконтролю "уповноважених осіб із містобудівного контролю".

"Згідно з аналізом закону "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції законопроєкту) випливає, що замовник має можливість обрати, який саме орган містобудівного контролю контролюватиме його діяльність: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради із питань містобудівного контролю або так звані "приватні контролери" – уповноважені юридичні особи, з якими він укладає договір та визначає періодичність здійснення перевірок. Це фактично призведе до того, що функції держави або місцевого самоврядування передаватимуть юрособам, які по суті здійснюють господарську діяльність", - зазначено в тексті юруправління.

Зазначається, що такі новації законопроєкту фактично визначають юридичні особи приватного права "суб'єктами контролю від імені держави". При цьому відносини замовника (фізичної чи юридичної особи) та уповноваженої особи з містобудівного контролю (суб'єкту господарювання) виникають на підставі договору, тобто як відносини юридично рівних сторін щодо надання послуг. Виникає ситуація, коли замовник може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність підприємства залежно від суб'єктного складу договору, за правилами цивільного чи господарського судочинства, що є алогічним, оскільки змішує публічно-правові та приватноправові відносини, і цим створює суттєву правову колізію.

Щодо створення Містобудівної палати як консультативно-дорадчого органу, головне юруправління Ради зазначило, що закон "Про центральні органи виконавчої влади" не передбачає запропонованого законопроєктом №5655 створення в межах міністерств органів, наділених владними управлінськими функціями для встановлення дії/бездіяльності суб'єктів містобудування, наявності чи відсутності складу правопорушення.

Таким чином, створення Містобудівної палати не узгоджується зі встановленими вимогами в організації та діяльності центральних органів виконавчої влади України, а це, у свою чергу, створює передумови для корупційних ризиків при здійсненні державного містобудівного нагляду та аж ніяк не сприяє прозорості його втілення.