Barristers: Чи правомірні штрафи за порушення карантину?
Як ми вже знаємо, з моменту запровадження на території України карантинних заходів Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 44-3 “Порушення правил щодо карантину людей”. Щоб зрозуміти всю ситуацію, яка на даний час склалася в умовах карантину, необхідно проаналізувати практику прийнятих рішень українських суддів за новою статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме 44-3 “Порушення правил щодо карантину людей”.
Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Тобто, відповідальність за даною статтею настає за порушення конкретних правил та норм, які слід більш детально дослідити.
Логічно, що для визначення випадків порушення карантину, спочатку потрібно розтлумачити саме значення терміну “карантин людей” та “санітарно-протиепідемічні правила та норми”.
Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін карантин визначено як адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Щодо санітарно-протиепідемічних правил і норм, під ними слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.
Кабінетом Міністрів України на період карантину початково встановлено лише декілька обмежувальних заходів. У подальшому перелік обмежень розширено шляхом внесення змін до відповідних нормативних актів.
Саме розуміння термінів та конкретних правил разом з обмежувальними заходами є важливим з тієї точки зору, що відповідальність може настати виключно за їх порушення.
Слід звернути увагу, що органи місцевого самоврядування можуть самостійно запроваджувати обмеження, які в свою чергу можуть бути більш жорсткими аніж правила, встановлені Кабінетом Міністрів.
Тобто, для конкретного встановлення факту порушення особою ст. 44-3 КУпАП слід керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами також (якщо такі рішення були прийняті).
Для прикладу, такими рішеннями місцеві органи можуть зобов’язати мешканців населеного пункту з’являтися в громадських місцях лише в засобах індивідуального захисту.
Якщо ж мова йде про адміністративну відповідальність, логічним буде дослідити питання як саме будуть оформлюватися справи про адміністративні правопорушення за ст.44-3 КУпАП?
Так, відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол.
Стаття 44-3 КУпАП відсилає нас до інших законодавчих актів, які встановлюють конкретні обмеження та правила, порушення яких може вбачатися в діях тієї чи іншої особи.
Тобто, в даному випадку службовій особі, яка складає протокол про адміністративне правопорушення потрібно володіти конкретними нормативними актами для того, щоб викласти суть правопорушення, як того вимагає законодавство.
Більш того, навіть за умови порушення процедури складання протоколу та подальшого направлення справи до суду, такий протокол сам по собі не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
До протоколу в обов’язковому порядку мають бути долучені пояснення особи, яка притягається до відповідальності, матеріали відео-фіксації вчиненого правопорушення, пояснення свідків.
Тому, якщо на вас було складено протокол за статтею 44-3 КУпАП (порушення правил щодо карантину людей), звертайтеся до адвокатів BARRISTERS! +38(098)589 47 10.
