До 2021 року в Україні існувало близько 500 товарних бірж, що проводили торги деревиною. Їхня діяльність була нормована першим вітчизняним законом від 1992 року, але він був настільки поверхневим, що торговельні майданчики в переважній більшості використовувались для різноманітних схем з розпродажу державних та інших активів за суттєво заниженими цінами. Такі схеми діяли практично до липня 2021 року, відколи не були ухвалені зміни у законі «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». Реформа була зроблена для підвищення прозорості та ефективності ринку деревини. Про це у своєму блозі розповів директор асоціації «Біржові та електронні майданчики» Олег Падалка.

Змінились та стандартизувались умови функціонування товарних бірж. З липня 2021 року будь-яка біржа, що розпочинає роботу, має попередньо отримати відповідну ліцензію. Для цього необхідно привести норми своєї діяльності у відповідність практично міжнародним вимогам. Крім того, вже після отримання ліцензії, НКЦПФР, як новий регулятор, постійно контролює дії операторів торгів.

Якщо демонструвати зміни на прикладі ринку деревини, то біржа окрім проведення самих аукціонів у 2024 році виконує вже наступні функції:

- акредитація потенційних учасників торгів та їх перевірка, що значно знизило ризики появи недобросовісних учасників;

- організація торгів в електронній торговій системі;

- укладання контрактів за допомогою ЕЦП, які розроблялися та погоджувалися разом із самими учасниками ринку та стали типовими для всієї України;

- автоматичне формування графіків поставки придбаної продукції та функціонал відстеження відповідного показника виконання;

- моніторинг за виконанням договорів та проведення превентивних заходів з метою збільшення цього показника, в т.ч. проведення обстеження партії ресурсу під час відвантаження;

- аналіз кожної окремої проблемної ситуації з відставанням поставки;

- автоматичний обмін даними між біржами та системою єдиного обліку деревини, що мінімізує ризики багаторазової рубки та перевезення деревини, але за одним пакетом документів;

- надання учасниками ринку та громадськості аналітичної інформації.

Замість однієї функції торгів, сьогодні біржі виконують ще як мінімум 6. Завдяки цьому в 2024 році спостерігаються рекордні показники зі своєчасності та повноти виконання контрактів, а це критично важливо як для продавців, так і деревообробників. Наразі спостерігається тенденція, що виконання контрактів перевищуватиме 90%, що є надзвичайно високим показником для галузі, особливо в умовах війни й проблем з електроенергією.

Стан ринку зараз та колосальні перспективи для його розвитку надалі все ж потребують змін в нормативно-правові акти, що регулюють сферу обігу деревини.

Зараз у Верховній раді відновлено роботу над законопроєктом щодо ринку деревини, який за очікуваннями учасників ринку впорядкує та модернізує законодавчу базу функціонування цього ринку та створить підґрунтя для подальшого розвитку. Мова йде про врегулювання на рівні Закону, перш за все, таких питань:

- створення єдиного правового поля для функціонування всіх учасників ринку, в тому числі лісокористувачів;

- встановлення основних підходів до обігу деревини на біржовому ринку та переліку виключень, коли допускається реалізація поза товарною біржею (на потреби оборони, у сфері публічних закупівель та на роздрібному ринку);

- визначення правого підґрунтя для функціонування єдиної системи електронного обліку деревини, розширення її периметру дії та функціоналу;

- встановлення верхньорівневих вимог щодо документального оформлення операцій з деревиною та виробами з деревини, а також щодо їх транспортування;

- визначення функцій та повноважень державного регулятора на ринку деревини, який контролюватиме виконання вимог законодавства.

Успішне функціонування ринків електроенергії, газу, нафтопродуктів, деревини дає потужні поштовхи для розвитку української економіки.