Україна серед причин неплатоспроможності євробондів на $3 млрд називає військове втручання РФ і анексію Криму

Україна серед причин неплатоспроможності за так званими російськими єврооблігаціями на $3 млрд називає військове втручання (military interference) Росії у східні регіони країни та анексію Криму.

Відповідні аргументи, наведено в запереченні проти позовних вимог компанії The Law Debenture Trust Corporation Plc щодо зазначених цінних паперів, яке було направлено у Високий суд Англії 27 травня.

Документ займає 46 сторінок замість стандартного обсягу заперечення 25, що було погоджено із судом на прохання України.

Високий суд Англії є господарським судом, який розглядає спори між комерційними суб'єктами, а не країнами. Водночас у документі є низка згадок про Росію і наведено багато пов'язаних із цією країною фактів.

Заперечення проти позовних вимог розділено на чотири групи.

У рамках першої групи Україна доводить, що рішення про випуск у 2013 році єврооблігацій на $3 млрд, які в подальшому викупила Росія коштом Фонду національного добробуту (ФНД) (рос. – Фонд національного благосостояния - ІФ), було ухвалено з порушенням українського законодавства і встановлених українськими нормативними актами процедур. У документі, зокрема, зазначається, що під час ухвалення рішень не було дотримано їхньої послідовності, зокрема щодо ліміту держборгу: залучене фінансування надійшло на рахунок казначейства раніше, ніж було ухвалено рішення про збільшення ліміту держборгу. Крім того, були порушені інші процедури проходження рішення, що дає Україні підстави стверджувати про незаконність цієї позики.

У рамках другої групи заперечень доводиться, що Росія здійснювала на Україну тиск (duress), який зумовив неможливість останньої своєчасно виконати умови позики.

У документі наводяться приклади такого тиску РФ на Україну, починаючи з парафування Угоди про асоціацію з Європейським союзом у березні 2013 року, зокрема застосування торговельних санкцій у 2014 і 2015рр., публічні заяви офіційних осіб, зокрема радника президента РФ Сергія Глазьєва на конференції в Ялті у вересні 2013 року.

Крім того, наводяться докази військового вторгнення Росії на територію Автономної Республіки Крим та подальшої незаконної анексії півострова. Окремо перераховано дії РФ, спрямовані на дестабілізацію ситуації на сході України, факти підтримки в регіоні сепаратистських елементів і військових дій.

Третя група заперечень відзначає наявність передбачуваних умов (implied terms) випуску зазначених єврооблігацій. Україна стверджує, що контракт єврооблігацйної позики передбачав, що Росія не чинитиме на неї тиску, а оскільки цю передбачувану умову було порушено, Україна може не виконувати умови контракту.

Четверта група заперечень також передбачає доказ тиску Росії на Україну, що зумовило невиконання останньою умов обігу зазначених єврооблігацій, в результаті чого Україна має право на захисні контрзаходи, зокрема невиконання угоди.

Відповідно до процедур Високого Суду, РФ має відповісти на зазначені заперечення протягом 21 дня. Водночас вона може взяти додатковий час для надання відповіді.

Як повідомлялося, в жовтні 2015 року після переговорів, які тривали близько півроку, власники 13 із 14 випусків єврооблігацій України на загальну суму $14,36 млрд і EUR600 млн підтримали їх реструктуризацію. Реструктуризація передбачає обмін 80% суми на нові єврооблігації з пролонгацією терміну погашення на чотири роки і 20% - на державні деривативи, виплати за якими 2021-2040 рр. залежатимуть від темпів зростання ВВП.

Згоди не було отримано лише щодо євробондів на $3 млрд із терміном погашення 20 грудня 2015 року, які викупила Росія коштом ФНБ наприкінці 2013 року. РФ відмовилася обговорювати реструктуризацію на загальних умовах, наполягаючи на суверенному, а не на комерційному характері боргу.

МВФ визнав суверенний характер боргу, але зберіг можливість продовження фінансування України, незважаючи на дефолт щодо цього боргу.

У грудні 2015 року український уряд ввів мораторій на виплату боргу за цими єврооблігаціями. В результаті 17 лютого 2016 року Мінфін РФ подав до високого суду Лондона позов про стягнення заборгованості з України.

Інтереси Росії у суді представляє міжнародна юридична компанія Cleary Gottlieb Steen&Hamilton, що консультує РФ протягом кількох років. Мінфін України у цьому провадження залучив Quinn Emanuel Urquhart&Sullivan - провідну міжнародну юридичну фірму, що спеціалізується на представництві в судах.