13:45 19.08.2013

Обмеження на ввезення українських товарів до Росії стало перевіркою української влади на міцність - експерт

3 хв читати

Обмеження на ввезення до Росії українських товарів стало перевіркою на міцність позицій влади України і кроком, спрямованим на зрив підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, повідомив перший віце-президент Укрсудпрому, радник голови правління Приват Банку Віктор Лисицький.

"Це була просто проба, щоб надалі напрацювати більш значні методи впливу на Україну, щоб зупинити підписання Угоди про асоціацію", - сказав він на прес-конференції в понеділок у Києві.

"Це була, все-таки, перевірка на міцність нашої влади, наскільки твердо стоять Віктор Федорович і Микола Янович. Ця проба, на мій погляд, провалилася, тому що, в кінцевому рахунку, це викликало велике невдоволення і неприємне здивування у світі", - зазначив економіст.

Водночас В.Лисицький зазначив, що керівництво Росії, очевидно, сильно переоцінює значення Угоди про асоціацію для розвитку українсько-російських відносин, принаймні, в економічній сфері.

Він нагадав, що з 2003 року Україна досить стрімко нарощує обсяги товарообігу не лише з країнами ЄС, але і з СНД. В.Лисицький також наголосив, що Угода про асоціацію передбачає "достатньо м'який режим введення норм", який розтягнеться на роки. "Це регуляторні норми, які не передбачають згортання відносин з Росією", - наголосив експерт.

В.Лисицький також зазначив, що сьогодні немає необхідності підштовхувати український бізнес до більш глибокої інтеграції в ринок СНД, оскільки частина українського експорту туди вже не один рік перевищує 30%. "Ми і так йдемо на схід, наш бізнес і так іде в СНД. Чого його ще підстьобувати, застосовуючи якісь спеціальні методи?", - запитав він.

"Росія, зрештою, має визначитися: або вона ставитиметься до нас, як до країни з можливостями, які суттєво доповнюють її власні, або як до якоїсь околиці, де є хохли і підпанки, які будуть робити, що скажеш" , - наголосив В.Лисицький.

У свою чергу, старший економіст "Міжнародного центру перспективних досліджень" Ільдар Газізуллін назвав ситуацію з обмеженням українського експорту до Росії "демонстрацією сили" з боку Російської Федерації.

Відповідаючи на запитання про можливі заходи України, експерти, зокрема, зазначили, що ідея звернення до СОТ є правильним, хоча на сьогодні дещо передчасним кроком. "Ідея звернення до СОТ абсолютно правильна, але СОТ не завжди реагує на такі звернення", - констатував В.Лисицький.

У свою чергу, І.Газізуллін зазначив, що звертатися до СОТ або будь-яких органів СНД з цього питання можна буде тоді, коли з'явиться офіційна позиція Російської Федерації щодо ситуації на митниці. Водночас він додав, що розгляд справ у СОТ може тривати роки.

"Україні потрібно утриматися від спокуси відповісти Росії аналогічними кроками", - наголосив він.

І.Газізуллін висловив думку, що Росія не доводитиме ситуацію з ввезенням українських товарів до тотальної блокади, як це було з Грузією, оскільки наша держава важлива для Російської Федерації в політичному сенсі. "Я думаю, Росія не наполягатиме (в цьому питання - ІФ) і реалізовуватиме масштабні заходи з обмеження торгівлі", - сказав експерт.

ОСТАННЄ

Втрати ворога на Покровському напрямку становлять 352 одиниці живої сили - Генштаб

З початку доби Сили оборони відбили 126 ворожих атак - Генштаб

РФ почала поширювати серед повстанців у Сирії сепаратистські методички про "захист російського населення" - джерела в ГУР

Очільник Київської МВА вимагає звільнити міських чиновників-фігурантів розслідування земельної корупції

Сибіга обговорив з британським колегою шляхи до миру та довгострокову безпеку України

Застосовано запобіжний захід ще до одного підозрюваного у справі про розкрадання коштів при створенні системи "ДЗВІН"

Створена кооординаційна рада для забезпечення рівних умов для бізнесу у портах

Стармер у розмові з Трампом виразив надію на відновлення допомоги США Україні

Ламмі обговорив з Рубіо і Сибігою перспективи мирного процесу в Україні

У Женеві представили план припинення вогню в Україні

РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА