Олександр Крамаренко, головред журналу Деньги

 

Федеральна торгова комісія США почала розслідування щодо OpenAI, йому закидають створення фейкових даних про приватних осіб і не тільки. OECD попереджає, що штучний інтелект призведе до знищення більше чверті робочих місць. А що насправді відбувається? 

 По-перше. Федеральна торгова комісія США(FTC) почала розслідування щодо OpenAI( це той самий, що підтримує чат-бота ChatGPT і який підтримується корпорацією Microsoft). В чому проблема? Ніби ця система руйнує особисту репутацію та дані про осіб, коли формує уявні відповіді на запити. Ми ж пам’ятаємо той дивний кейс, коли адвокати переклали на ChatGPT роботу по підготовці аргументації для судових слухань. Нагадаю, тоді в тій аргументації були наведені посилання на фейкові судові рішення(в США прецедентне право, існуючі кейси значним чином впливають на подальші судові рішення). Добре, що суддя виявився достатньо досвідченим і відкинув брехню, що сформулював ChatGPT.

Аж ось пішла вода у хату - FTC надіслала 20-сторінкову вимогу надати відпвовіді про те, як саме OpenAI  усуває ризики, пов’язані з його моделями ШІ. Тобто про те, як буде контролюватись жага алгоритмів до створення "альтернативної реальності".

І це не тільки про шкоду, яку може заподіяти штучний інтелект тим, хто користується можливостями AI для роботи, бізнесу та навчання. Це в принципі про те, чи можна довіряти результатам штучного інтелекту, чи можна спиратись на нього в бізнес-процесах, чи можна взагалі вважати його чинником нової економіки. Саме тому я б дуже обережно дивився на "по-друге".

По-друге.   AI, ймовірно, суттєво вплине на роботу, вважає OECD(Організація економічного співробітництва та розвитку, до якої входить більш ніж 30 країн світу, переважно – найбільш розвинені, але не тільки). З огляду на те, що світ все ще оговтується після ковідної економічної кризи, ринки праці залишаються дуже напруженими в більшості країн. Тому OECD провела дослідження впливу AI на зайнятість та умови праці.

Що ж діється? Хоча ситуація доволі напружена, але рівень зайнятості стабілізувався навіть на дещо вищому рівні, ніж до ковідної кризи.

Опитування OECD  щодо майбутнього впливу AI на ринок праці найголовніше виявили, що загалом усі технології автоматизації, включаючи AI, призведуть до ліквідації 27% робочих місць. В зоні ризику ті професії, які мають високу ймовірність автоматизації. Початкові результати нового опитування ОЕСР про вплив штучного інтелекту на виробничий і фінансовий сектори семи країн підкреслюють як можливості, так і ризики, які несе штучний інтелект.

Але не все так вже й погано: у 2022 році OECD зібрала дані про вплив штучного інтелекту на людей та їхні робочі місця, у виробничому та фінансовому секторах семи країн. Висновки показують, що використання ШІ на роботі може призвести до позитивних результатів для працівників щодо задоволеності роботою, здоров’я та заробітної плати.

Наприклад, 63% тих, хто використовує AI, вважають, що це дає їм більше задоволення від роботи. Приблизно 79% працюючих у фінансовому секторі, вважають, що AI покращує їх продуктивність. А у виробничому секторі – аж 80%.

Але одночасно 63% працюючих у фінансовому секторі побоюються втрати роботи найближчі 10 років саме внаслідок широкого впровадження технологій, що базуються на AI. У виробництві таких занепокоєних дещо менше – 57%. Але цифра все одно вражаюча. 

Також існують ризики щодо конфіденційності, інтенсивності роботи та упередженості. Тож опитування виявило чіткий розрив між тим, що працівники думають про використання штучного інтелекту на своїй роботі сьогодні, та їхніми страхами щодо майбутнього. Результати підкреслюють нагальну потребу в політичних діях зараз, щоб гарантувати, що ніхто не залишиться осторонь.

Тобто є у працівників зараз явно завищені очікування щодо більшого комфорту на роботі. Тому що роботодавці ще не розібрались, кого і наскільки швидко можна звільняти, переклавши навантаження на тих, хто залишився та вправно користується AI. 

Проте, як бачимо, доволі швидко зростають побоювання щодо втрати роботи внаслідок застосування AI. І це сигнал про вичерпання цукерково-квіткового періоду співіснування AI з реальним ринком праці.

Замість підсумків.

AI точно не буде "срібною кулею", але в багатьох галузях(може, навіть, в більшості) він раніше чи пізніше зіграє роль геймченджера. Тобто чинника, який радикально змінить правила гри.

AI точно зіграє не меншу роль, ніж та, яку зіграла у зростанні продуктивності праці запровадження комп’ютерів, а згодом – широке запровадження мікропроцесорів, а ще - інтернету.

AI – чинник чергової технологічної революції. Як бачимо, технологічні революції пришвидшуються. Між широким запровадженням пари та електрики пройшло майже 100 років. Між впровадженням електрики та комп’ютерів – трохи більше 50 років. Між широким впровадженням комп’ютерів та інтернету – менше 30 років. Між появою інтернету та вибухом використання мікропроцесорів – десь 20 років. Після чого до побутового використання AI, як бачимо, пройшло приблизно 10-12 років.

Ми точно встигаємо перетравлювати технічний прогрес?  Власне, і розслідування FTC, і результати опитування OECD – саме про це.

У будь-якому випадку, етап хайпу вже сплив. Почався етап спокійного впровадження AI, ну, відносно спокійного, звісно. До речі, сподіваюсь, нас омине фінансова AI-бульбашка на кшталт "дот-комівської" початку 2000х. Ми ж хоч чомусь маємо вчитись на своїх попередніх помилках.