11:17 05.03.2024

Автор ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Дай мільйон, дай мені мільйон. А краще - два мільярди

4 хв читати
Дай мільйон, дай мені мільйон. А краще - два мільярди

Олександр Крамаренко, головред журналу Деньги

 

Кабмін погодився зробити виключення з валютних обмежень для кількох компаній. І звернувся до Нацбанку за підтримкою, адже режим валютних обмежень в нас встановлює НБУ. У Нацбанку порахували і взяли урядове звернення до уваги та подальшого вивчення ситуації. Чому б не взяти, якщо мова про те, щоб от раптом витягнути з резервів більш ніж 1,8 млрд доларів на прохання чотирьох українських великих компаній та однієї іноземної.

Ми з ранку 24 лютого 2022 року живемо в умовах доволі жорстких валютних обмежень. Це некомфортно, не ринково, доволі неприємно, але навіть такий лютий риночник, як МВФ, не заперечує потребу у таких обмеженнях. Бо тут вибір, насправді, не надто великий – або ми усі потроху(або не потроху) обмежуємо свої валютні апетити, або курс летить у стратосферу.

Отак гра: саме за рахунок того, що ми усі погоджуємось на певні обмеження, ситуація загалом на валютному ринку виглядає відносно стабільною.

Але група потерпаючих від обмежень великих корпорацій попросила про виключення. Спочатку про те, скільки ті виключення важать. Ніби, у порівнянні з приблизно 39 мільярдів доларів поточних міжнародних резервів НБУ ці майже 1,9 млрд доларів виглядають не надто ризиковано. Але насправді – ризиковано. Бо це дорівнює дефіциту зведеного платіжного балансу у січні 2024 року. Тобто, якщо дуже спрощено казати, то це перевищення витрат валюти над її отриманням.

Або це можна порівняти з тією сумою, яку НБУ витратив для стабілізації міжбанківського валютного ринку у лютому. Це було 1,5 млрд доларів. Тобто запит особливий доступ до валюти, про який просить Кабмін, перевищує витрати валюти Нацбанком за місяць.

А ще можна порівняти із прямим фінансуванням України в рамках того пакета допомоги, що вже третій місяць бурхливо обговорюється в Конгресі США. Загалом пакет доволі великий, але саме прямого фінансування там менше, ніж на 8 млрд доларів. Так, ми все правильно зрозуміли: група корпорацій попросила  щоб їм дозволили вивести з країни суму, яку можна порівняти з ¼ річної прямої фінансової допомоги від такого партнера, як США.

То що ж далі?

Колеги з агенції "Інтерфакс-Україна" після кількох тижнів планомірних запитів, нарешті, отримали офіційну відповідь від НБУ. Чому так довго? Та тому, що до завершення чергового перегляду програми EFF навіть в МВФ уникали коментарів на цю тему. Хоча інсайдери вже розповіли, що МВФ направляв листа українському уряду щодо цієї історії з індивідуальними дозволами на вивід валюти. Цей лист досі залишається непублічним, але точно відомо, що у Фонді, м’яко кажучи, не в захваті від цієї урядової ініціативи.

А, власне, чому? Навряд чи помилюсь, якщо назву три причини небажаності цієї вибіркової валютної лібералізації:

  • В нас зараз не надто зрозумілі перспективи із регулярністю валютних надходжень від закордонних партнерів та і від власного експорту також.
  • В нас  дебела черга з бажаючих отримати такі ж самі особисті валютні послаблення. І якщо вже давати цим неповним двом десяткам найбільш наполегливим бажаючим, то чому не дати ще приблизно трьом тисячам, які не мають настільки потужних симпатиків у КМУ? До речі, серед тих трьох тисяч є купа компаній з іноземними інвестиціями. І посли відповідних країн вже на низькому старті: вони будуть ввічливо, але наполегливо задавати одне й те ж запитання: "а чому не дають нашім, хіба ми руді?"
  • Такий індивідуальний режим валютної лібералізації відтерміновує на незрозумілий час чергові заходи в рамках стратегії валютної лібералізації. Не те, щоб я був у захваті від темпів цієї лібералізації. Але, принаймні, є доволі зрозумілі принципи та критерії скасування вимушених обмежень. Зрозуміло, що понадпланові витрати валюти з резервів, однозначно, призведуть до відкладання чергових кроків по лібералізації. Від чого постраждають приблизно усі.

 

Що обіцяє зробити в цих умовах Нацбанк? Доволі очікувані речі. Перш за все, схоже, що НБУ намагається якось залишитись в межах стратегії валютної лібералізації, а, отже, й не надто зволікати з черговими кроками "для усіх".

По-друге, НБУ пообіцяв детально вивчити справи у претендентів на особливий режим валютного регулювання. Не виключаю, що більш детальне занурення в справи конкретних корпорацій дещо скоротить чергу з бажаючих особливого валютного ставлення(не жарт).

Особисто для мене відповідь НБУ колегам з агенції "Інтерфакс-Україна" - це сигнал про те, що негативних новин від валютного ринку, скоріш за все, не буде у найближчий час. Звісно, якщо НБУ продовжить досліджувати, а не роздавати валюту за першим же край наполегливим проханням. 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

25 % компенсації вартості сільгосптехніки: Як держава допомагає аграріям оновити свій парк техніки

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Як перемогти в Києві нестерпну спеку

ЮРІЙ ГОРДА

Ринок землі за євростандартом: для чого Україні гармонізація земельного законодавства з правом ЄС

ВАДИМ НЕПОСЕДОВ

Виклики та перспективи української комерційної нерухомості під час війни - UTG

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Від Сталіна до Путіна: нищення народів тоталітарними режимами

ОЛЕГ МАЛЬЧИК

Справедливість ціною в незалежність

ОЛЕНА ЖУКОВА

КІК-звітна компанія "в картинках"

ОЛЕКСІЙ МОВЧАН

Навіщо Україні запроваджувати інститут превентивної реструктуризації?

ОЛЬГА ОНІЩУК

5 першочергових кроків для протидії майновій агресії росії та повернення захопленої власності українців на ТОТ

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Між війнами в Україні та Ізраїлі, чи все ще може Америка захистити Тайвань?

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА