17:16 04.09.2023

Автор ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Глибокий клінч замість обміну ударами

6 хв читати
Глибокий клінч замість обміну ударами

Олександр Крамаренко, головред журналу Деньги

 

 

Події навколо Китаю пришвидшуються на тлі того, як уповільнюється його економіка. Вибір, насправді, у Пекіна доволі важкий – розвернутись до капіталістичних та почасти демократичних цінностей і тим врятуватись від стагнації та фінансового шторму, або обрати претензії на світове домінування, подовжити підтримку одіозних режимів і втратити перспективи перезапуску економіки. Залишається сподіватись на одвічний прагматизм Китаю.

Навряд чи є потреба доводити, що Пекін доволі активно підтримує Москву. Ще трохи збільшити постачання електронних компонентів, хімічної продукції, товарів подвійного призначення, і Росію остаточно позначать як "backed by China the regime". Це доволі сильно непокоїть і дратує США, країни ЄС, НАТО та G7.

Ще суттєву небезпеку складає підтримка Ірану з боку КНР. Це робиться ніби в пику США, але ще й заради боротьби за потужного постачальника нафти та газу.

Це з одного боку. А от з іншого – швидке зростання внутрішніх економічних проблем у КНР.

Уповільнення китайської економіки край непокоїть Пекін. Але лідери КНР самі винні, бо надто довго тримали режим ковідних обмежень – аж до кінця 2022 року. Це призвело до уповільнення внутрішнього споживання, падіння доходів, кризи на ринку нерухомості та іпотеки – все як ми любимо. Тепер потрібно економіку рятувати, збільшувати експорт, а тут як на лихо, геополітичний конфлікт з основними імпортерами китайських товарів – США, Японією, Канадою, Австралією, Великобританією та країнами ЄС.

І той конфлікт має настільки потужну не тільки економічну складову, що США, ЄС та інші розвинені країни почали системно будувати альтернативні ланцюжки постачання електронних компонентів, рідкоземельних металів та інших товарів, щодо яких ці країни ще три роки тому покладались на Китай. Питання національної безпеки, отже грошей на ті програми не шкодують.

Економісти кажуть, що для повороту до відновлення Китаю потрібне збільшення споживання у населення, субсидії іпотечним позичальникам, кредитна підтримка бізнесу. І ніби там грошей на все це достатньо. Наприклад, станом на початок серпня(більш свіжі дані будуть згодом) золотовалютні резерви КНР складали 3,204 трильйони доларів. Це майже вдвічі більше, ніж у найближчої країни в списку за розміром резервів – у Японії. Та майже втричі більше, ніж у Швейцарії.

Але Китай за останні роки жахливо вліз у борги. Зокрема, обсяг кредитів, отриманих бізнесом, за останні 10 років зріс утричі і зараз у півтора рази перевищує ВВП країни. Якщо детально, зараз загальний обсяг боргів складає 48,831 трильйонів доларів, з яких на бізнес припадає 26,135 трлн доларів, на державні запозичення - 13,067 трлн доларів, ще приблизно 9,629 трлн – борги домогосподарств, тобто звичайних громадян. Порівняйте з ВВП у 2022 році – 17,963 трлн доларів, та з резервами – 3,204 трлн доларів. І вже все стає не так оптимістично, як при погляді на найбільші в світі золотовалютні резерви.

Тобто можливості за рахунок кредитів та боргів розігрівати економіку є у Пекіна, але вони точно не безмежні.

Тож країни НАТО повністю контролюють ситуацію? Не зовсім так. Залежність поки що взаємна. Так само країни ЄС, США, Канада, Британія, Японія залежать від постачання товарів та компонентів з КНР. Програми з заміщення ланцюжків постачання розгорнуті, але ще не виконані. На це потрібен певний час.

Тому, власне, не обмін ударами, а клінч. Тому нам здаються надто м’якими попередження від Вашингтону до Пекіну щодо співпраці КНР з російським військово-промисловим комплексом.

Тому настільки м’якими є висловлювання Крісталіни Георгієвої в стилі "лагідного полісмена" під час її візиту у КНР.

Саме тому настільки швидко розкручуються програми по виробництву електронних компонентів в США та ЄС.

Тому ж настільки жорстка риторика в Джо Байдена щодо "поганих хлопців". Виявляється, представник демократичної партії абсолютно органічно грає роль "злого полісмена", коли в тому є потреба.

Далі – м’яч на половині китайської збірної, як то кажуть. Що вони оберуть – йти до благополуччя та співробітництва, або змагатись за химеру світового домінування та підтримувати одіозні режими.

 

А для підтвердження - невеличкий таймлайн.

24 липня – На своєму засіданні Політбюро Комуністичної партії пообіцяло "коригування" економіки, оскільки країна балансує на межі дефляції та сповзання у стагнацію. Там же голова Сі Цзіньпін визнав "нові труднощі та виклики", та пообіцяв докласти зусиль для збільшення внутрішнього споживання та стабілізації ринку нерухомості. Наступне велике зібрання заплановане на грудень.

10 серпня - Президент США Джо Байден 10 серпня під час фандрайзінгового зібрання в штаті Юта назвав Китай "бомбою уповільненої дії" через економічні проблеми, зокрема слабке зростання. Там же він зазначив, що "У них є деякі проблеми. Це не добре, тому що коли у поганих людей є проблеми, вони роблять погані речі".

13 серпня – Джо Байден під час свого турне по США, згадуючи про зусилля по заміщенню виробництв мікрочіпів оголосив: "Наша адміністрація інвестує в Америку, щоб повернути ланцюжки поставок додому".

17 серпня - Evergrande Group (Китай) — колись другий за величиною забудовник країни — подав заяву про банкрутство в Нью-Йорку. Проблеми в компанії точаться вже два роки. Вона не виконує зобов’язань перед клієнтами і навіть отримала приписи про знесення цілих кварталів недобудов. Загалом через кризу ринку нерухомості китайські банки можуть втратити понад 260 мільярдів доларів, якими вони кредитували забудовників та покупців нерухомості.

22 серпня - Сі Цзіньпін відмовився від виступу на бізнес-форумі під час саміту BRICS в Йоханесбурзі. Замість нього прочитав його заздалегідь підготовлену заяву міністр торгівлі Китаю Ван Вентао. Та заява була приправлена тонко завуальованими ударами по Сполучених Штатах, ці кпини вже стали частиною міжнародних промов Сі. У тій заяві Сі(де-факто - він) закликав світ уникати кроків "в безодню нової холодної війни".

29 серпня  - прем'єр Держради КНР Лі Кецян зустрівся з міністром торгівлі США Джиною М. Раймондо. "Політизація та надмірне розширення концепції безпеки в питаннях економіки та торгівлі не тільки серйозно впливає на двосторонні відносини та взаємну довіру, але також завдає шкоди інтересам підприємств і людей в обох країнах", – сказав Лі Кецян. "Я підтвердила своє зобов’язання відкрити канали зв’язку для сприяння співпраці, підкреслив наше зобов’язання вживати заходів, необхідних для національної безпеки США, забезпечувати справедливе та прозоре ставлення до американських компаній і створювати рівні умови для працівників і бізнесу США", - наголосила Джина Раймондо.

1 вересня - прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян зустрівся в Пекіні з Крісталіною Георгієвою, директором-розпорядником МВФ. "Ми говорили про заходи, які вживає уряд Китаю, щоб просунути мету досягти приблизно 5% зростання цього року. Це важливо для Китаю, це важливо для світу. Це одна третина світового зростання", – сказала Крісталіна Георгієва за підсумками зустрічі.

9-10 вересня – саміт G20 в Нью-Делі(Індія). Спочатку було оголошено, що ані Сі Цзіньпін, ані Лі Кецян не візьмуть участь. Але згодом розповсюдили повідомлення, що прем’єр Лі Кецян все ж приїде. Ситуація складається доволі цікава і незвична. Зазвичай Пекін використовував будь-які можливості для посилення свого впливу на Глобальний Південь. А саміт G20 – це зовсім не "будь-які", це край важливі можливості.

 

 

 

 

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА