Костянтин Яловий, український політик, громадський діяч. Ініціатор створення Екологічної стратегії Києва

 

Як рівень шуму впливає на якість життя у великому місті

Шумове забруднення – один з найбільш негативних факторів у містах. Він викликає безсоння, хвороби шлунку, ендокринної та нервової систем. Постійний голосний шум серйозно знижує працездатність міських мешканців, стає причиною зривів та депресій, негативно впливає на психічний розвиток дітей. Рівень шуму є суттєвим показником якості життя у місті, проте в Україні та Києві на загрозу шумового забруднення практично не звертають уваги. Що ж таке шумове забруднення і як з ним боротися?

Шум у Європі

Шумове забруднення нерозривно пов’язане з міським середовищем. Основними джерелами забруднення є автомобільний трафік, звуки залізниці, літаків та важкої промисловості. За прогнозами в майбутньому рівень шуму в містах лише зростатиме.

За даними Європейського агентства з охорони довкілля (ЕАА), 20% мешканців європейських країн

 стикаються з постійним гучним шумом дорожнього руху, що може завдати шкоди їхньому здоров’ю.

У ВООЗ офіційно вважають, що тривалий шум може викликати проблеми зі здоров’ям. У дослідженні (ЕАА0) стверджують, що шумове забруднення викликає 12% передчасних смертей в Європі. За підрахунками, 22 мільйони людей страждають від "хронічної дратівливості", 6,5 мільйона людей – від хронічних порушень сну. Також сказано, що шум є фактором, що сприяє когнітивним розладам дітей.

Людиноцентрична модель розвитку міст зокрема передбачає означає зменшення рівня шуму. Так серед можливих рішень проблеми пропонують: зменшення швидкості руху та впровадження м'якших, менш гучних дорожніх покриттів, перехід на велосипедний транспорт ходьбу пішки та використання електромобілів.

Найтихішими містами Європи вважають Вену та Цюрих. А у деяких країнах ЄС шумові стратегії розробляють як обов’язкову складову екологічних програм – на рівні з проблемами забруднення повітря та води. Крім того, шум включено до транспортних програм. Наприклад, нові трамваї та зчіпки для вагонів вибирають у тому числі за рівнем гучності.

Шум та організм людини

За одним з визначень, шум – це сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів. Також це - один з видів фізичного (хвильового) забруднення довкілля. Українські закони теж відносять шум до факторів середовища, що впливають або можуть впливати на здоров’я людини та розвиток дітей.

60 – 80% шумового забруднення викликають транспортні засоби – автомобілі, залізничні потяги і літаки. Розповсюдженими джерелами забруднення також є промислові підприємства, будівельні та ремонтні роботи, автомобільна сигналізація, гучна музика, масові заходи тощо.

Цікаво, що за словами психологів, фізіологічне сприйняття звуків відбувається однаково для всіх людей. Але кожен сприймає їх по різному. Когось може дратувати пташиний спів, а для когось концерт дез-металу працює як снодійне.  Ставлення до цього залежить від попереднього досвіду, смаків, виховання, віку, темпераменту, стану здоров’я, персональних когнітивних особливостей кожного.

Від цього залежить і розмита особиста межа між звуком і шумом. Але те, що людина сприймає як шум - має накопичувальний ефект. Іншими словами, акустичне роздратування накопичується в організмі та з часом все більше пригнічує нервову систему, що викликає її розлади.

ВООЗ та ЄС доводять: шум може спричинити наступні наслідки: симптоми перевтоми, послаблення уваги, підвищена нервова збудливість, зниження працездатності, розлад шлунково-кишкового тракту. Постійні звукові перенавантаження викликають у людини захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонію).

Вимірювання шуму

Шумове забруднення вимірюють в акустичних децибелах дБА, які відрізняються від звичайних децибелів (дБ). Перші - враховують особливості людського сприйняття (наш мозок по різному інтерпретує потужність звуку, залежно від його частоти). Постійний фон 70 дБА викликає нервові розлади. 90 дБА – порушує слух. Звук 120 дБА – викликає фізичний біль.

В Україні шумове забруднення регулюють кілька нормативних актів, серед яких наказ МОЗ №463 про "Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови". Допустимим рівнем шуму в квартирі вважається 40 дБА вдень та 30 дБА – вночі.

Для порівняння, гучність шелесту листя складає 10 дБА, тихої розмови - 30 дБА, шум води з крану – 45-50 дБА, дитячий плач – 78 дБА, перфоратор – 95 дБА, відбійний молоток – 120 дБА. Звуки гучніші за 130-135 дБА викликають контузію, понад 160 дБА – розривають барабанні перетинки та легені.

Карта шуму в Києві

У Києві питання шумового забруднення стоїть дуже гостро. Дослідженням цього фактору в столиці ще з радянських часів займався окремий відділ Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України. Існують рекомендації та норми, які визначають допустимий рівень шуму не лише всередині житлового приміщення, але й зовні будинку, регламентують допустимий час проведення ремонтних та будівельних робіт, максимально допустиму відстань будівництва житла від магістралей та залізних колій.

Попри те, що норми існують давно, на них зазвичай не звертають уваги. Будівнитцтво нових ЖК поблизу транспортних розв’язок або залізниці – явище вже звичне. При цьому, чи використовують у цих будинках спеціальні шумопоглинаючі матеріали та посилені склопакети – залежить не лише від ціни житла але й від законослухняності забудовника. Також за останні 10-15 років у рази виріс рівень шуму поблизу старих будинків – конструкція яких від початку не була на таке розрахована. 

Найбільш серйозне дослідження в цьому напрямі було зроблено у листопаді 2018 року  агенцією нерухомості ЛУН спільно з командою "Гео Дизайн". Аналітики наклали на мапу житлової забудови схему постійних джерел міського шуму — автодоріг, залізничних та трамвайних колій, наземних ділянок метро, зон біля аеропорту. Для кожного з джерел виміряли середню гучність. Потім заклали усю інформацію в комп’ютер і змоделювали, як розповсюджується звук у столиці. В результаті було розраховано рівень шуму для кожного будинку Києва. На Карті шумового забруднення https://misto.lun.ua/map?l=kyiv-noise можна перевірити свій будинок та порівняти з тим наскільки комфортним є рівень шуму, в якому ви живете.

Що робити з шумом?

Як я вже казав на початку, за розрахунками експертів, ріст попиту на міську мобільність лише збільшуватиме рівень шумового забруднення міст у найближчому майбутньому. Враховуючи це існують багато методів та технологій, як зробити міське звукове середовище більш комфортним для людей.
На рівні міста – це відповідне планування житлової забудови, переосмислення та раціональний розвиток автомобільної інфраструктури, збільшення кількості зелених насаджень, запровадження системи моніторингу шуму. На рівні окремих будівель – використання якісних будматеріалів та склопакетів, встановлення додаткового шумозахисту під час ремонту квартир.

Але найголовніше – це наше особисте усвідомлення важливості цього питання. Знаючи, що шум може бути настільки шкідливим для здоров’я, ми можемо вимагати вирішення цієї проблеми від міської влади, враховувати додаткові дані при купівлі чи аренді житла, а головне планувати свій шумовий режим. Іншими словами – маємо пам’ятати, що навіть одна-дві години на день, які ми можемо провести в спокійному тихому місці – значно покращать наше самопочуття, а можливо й збережуть нам кілька років життя.