Костянтин Яловий, український політик, громадський діяч. Ініціатор створення Екологічної стратегії Києва

Ледве зійшов сніг, а в Україні вже почався сезон вогню. У березні рятувальники з різних регіонів повідомляли про сотні пожеж, які сталися внаслідок займання сухої трави та очерету. Причиною пожеж здебільшого стають умисні підпали. Не зважаючи на загрозу високих штрафів та елементарний здоровий глузд, українці масово продовжують здійснювати підпали, завдаючи мільярдні збитки державі та тяжку шкоду природі.
За останні вихідні березня (саме коли по всій планеті відзначали "Годину Землі") у Київській області рятувальники зафіксували 169 пожеж. У Києво-Святошинському, Білоцерківському, Вишгородському, Баришівському, Володарському, Яготинському, Іванківському, Бородянському, Тетіївському, Ставищенському районах разом вигоріло близько 330 гектарів землі. 148 з цих випадків сталися через займання трави, 15 – через загоряння смітників. Значна частина пожеж почалася через умисні підпали.
В ці ж дні понад сотню разів виїжджали на пожежі рятувальники Львівщини. Через підпал сухої трави навіть загорівся газопровід поблизу львівського аеропорту. Протягом березня також повідомляли про серйозну пожежу на Дніпровських плавнях у Херсонській області. В регіональному управлінні ДСНС розповіли, що кожного дня отримували по кілька звернень про займання очерету й трави. Схожі повідомлення звучали з Черкаської, Рівненської та інших областей.
Як пояснити такий потяг наших співвітчизників до піроманії? Самі люди називають кілька причин. Найперше – це спосіб швидко очистити певну ділянку від решток торішніх бур’янів. Хтось вірить, що після цього швидше буде рости нова зелень. Інші впевнені, що таким чином знищують личинки шкідливих комах. Певний процент припадає на витівки п’яних хуліганів, дитячі розваги. Частина людей відповідає, що "роблять так, як усі". Ще одна категорія заслуговує уваги організаторів "премії Дарвіна" за те, що підпалюють суху траву, щоб не дати зробити це іншим, менш досвідченим паліям.
Якими б не були причини, результати підпалів жахають. Минулого року в Україні сталося одразу кілька великих пожеж. Одною з найбільших стала надзвичайна ситуація в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Лихо, яке почалося 4 квітня через підпал сухої трави, вдалося загасити лише 15 квітня. Вогонь знищив 5% заповідної чорнобильської території та завдав збитків державі на 8 мільярдів гривень.

При цьому, стверджують екологи, очікувані позитивні ефекти від спалення сухостою швидше належать до фольклорної спадщини ніж до реальності.
Серед негативних наслідків пожеж називають:
- Руйнування біоценозу екосистем – усталеної єдності усіх живих організмів, які живуть на певній території.
- збіднення різноманіття видів рослин (після пожежі виживають лише найбільш невибагливі трави та бур’яни
- знищення мікрофлори ґрунту
- знищення насіння рослин
- зменшення якості гумусу та зниження родючості ґрунту
- забруднення повітря пилом, оксидами азоту, чадним газом, важкими металами, канцерогенними сполуками, залишками добрив та пестицидів.
Під час пожежі у Зоні відчуження минулого року Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, які посилили відповідальність за самовільне спалення сухої рослинності. За порушення протипожежних правил у лісах встановили штраф до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За пошкодження лісу через пожежу – до 900 мінімумів. За самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ та інших територій – від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів. Якщо ці дії завдали суттєвої шкоди лісам та зеленим насадженням навколо населених пунктів, покарання виростає аж до 9000 неоподатковуваних мінімумів — понад 150 тисяч гривень.
Як вже бачимо цього року, високих штрафів поки що недостатньо, щоб зупинити паліїв. За словами екологів, громадян потрібно не лише інформувати про відповідальність за підпали, але й пояснювати, чим це шкідливо та що можна робити натомість, щоб збільшити родючість ґрунтів. Щоб донести цю інформацію, кількох публікацій у місцевих ЗМІ буде недостатньо. Потрібна повноцінна продумана інформаційна кампанія, меседжі якої почує навіть найзапекліший палій у найвіддаленішому селі.
Частиною цієї кампанії мають стати інструкції, щодо того, що може зробити кожен з нас. Щоб запобігти катастрофі, рятувальники радять в жодному разі не палити суху траву та взагалі обережно поводитися з вогнем на природі, побачивши вогонь у лісі – спробувати загасити полум’я, а якщо пожежа занадто сильна, щоб припинити її власними силами, необхідно дістатися до безпечного місця та зателефонувати рятівникам.