09:18 27.10.2021

Автор КОСТЯНТИН ЯЛОВИЙ

Звалища сонячних панелей  - наше майбутнє?

4 хв читати
Звалища сонячних панелей  - наше майбутнє?

Костянтин Яловий, український політик, громадський діяч. Ініціатор створення Екологічної стратегії Києва

 

Відновлювальна енергетика – драйвер змін, але в неї є свої побічні ефекти

Україна демонструє високі темпи розвитку відновлювальної енергетики (ВДЕ), локомотивом якої є сонячні електростанції (СЕС). Крім застосування в промисловості та сільському господарстві, більше 30 тис. українських родин встановили сонячні панелі, аби забезпечувати себе енергією та продавати її в мережу за "зеленим тарифом".

Міжнародна агенція з відновлюваних джерел енергії (IRENA) констатує, що в 2020 році за показником загальної потужності сонячних електростанцій Україна посідала в Європі 6-те місце. А за темпами зростання сонячної енергетики перебувала на 4-му місці.

Міненерго вказує, що загальна встановлена потужність об’єктів ВДЕ складає 8,4 ГВт, з них промислові СЕС - 6,1ГВт, а домашні сонячні електростанції - 0,8 ГВт.

На ринку наразі найпопулярніші так звані мережеві СЕС. Вони не лише генерують електроенергію, але й доправляють її в мережу. Станція  - цілий комплекс обладнання: мережевий інвертор, система захисту та моніторингу, системи зберігання енергії тощо. Але найважливіший елемент – сонячні панелі. Від їхньої ефективності залежить час окупності СЕС та здатність господарства забезпечити власні енергетичні потреби. Малопотужна станція на 5 кВт має окупність 5,5 років, середньопотужна (10 кВт) -  4,7 роки, високопотужна (30 кВт) -  трохи більше 4 років.

В останні роки сонячні панелі стали набагато доступнішими для українців. Ціна на них впала в 2,5-3 рази. Причина не лише в технологіях, але і в структурі ринку. Якщо раніше виробниками сонячних панелей були безліч дрібних підприємств у всьому світі, то тепер цей вигідний бізнес на 80% сконцентрували в своїх руках ТОП-10 великих компаній. Вони активно нарощують темпи виробництва й поступово лідери прибирають до рук увесь виробничий ланцюжок, що знижує собівартість продукції.

Ринок пропонує споживачам три типи сонячних панелей: кремнієві (монокристалічні і полікристалічні) та тонкоплівкові. Перші мають низку переваг (більш продуктивні, надійні, довговічні, заощаджують площу). Вартість їх вища за полікристалічні панелі, але саме вони наразі найпопулярніші. До того ж з розвитком технологій ціновий розрив поступово скорочується.

Коефіцієнт корисної дії (ККД) монокристалічних сонячних панелей складає 19-21%. За останні кілька років він зріс на 3%, що демонструє прогрес якості виробництва. Так само зростає потужність сонячних панелей, верхня межа якої вже сягає 650 Вт. і вище.

Як правило, виробники дають 10-річний строк гарантії на сонячні панелі, але вони можуть успішно виконувати свою функцію 30 років. Й навіть після цього їх використовують, але з меншою ефективністю. Проте, рано чи пізно усім власникам СЕС доведеться зіштовхнутися з проблемою утилізації сонячних панелей. І держава не зробила нічого, аби якось намітити шляхи її вирішення.

Найпоширеніші монокристалічні панелі містять 76% скла, 10% полімеру, 8% алюмінію, 5% кремнію, 1% міді, менше 0,1% срібла та інших елементів. Сучасні технології дозволяють досягнути до 90% рівня переробки. Проте, досі це економічно невигідно. Тому, наприклад, у США більшість вживаних панелей вивозять на звалища. До 2050 року вони складатимуть 10% усіх електронних відходів у світі й будуть реальною загрозою для ґрунтів та підземних вод.

Розробка способів утилізації ускладнюється тим, що з часом технології виробництва і склад самих панелей змінюється. Експерти прогнозують, що частка срібла, кремнію та алюмінію в них буде зменшуватись.

Законодавство про утилізацію сонячних панелей в більшості країн світу перебуває у зародковому стані, адже біда ще не постукала в двері. Відходи сонячної енергетики поки становлять лише 0,6% електронного світового непотребу.

Найкраща система сформована в Європейському Союзі. Директива про електричне та електронне обладнання 2012 року покладає розширену відповідальність за утилізацію на виробника. На виконання директиви в Німеччині створили цілий департамент "Stiftung EAR", що реєструє виробників сонячних панелей та координує збір відходів.

В Україні перший крок до врегулювання цього питання – законопроект 2350 "Про відходи електричного та електронного обладнання" (ВЕЕО). Він включає фотоелектричні панелі до категорії ВЕЕО і також запроваджує систему розширеної відповідальності. Але, на жаль, проект закону не можуть ухвалити раніше, ніж буде остаточного проголосований рамковий законопроект  2207-1-д про управління відходами. Він готується до другого парламентського читання.

В Міністерстві енергетики вже заявили про потребу формування цілісної політики управління фотоелектричними відходами СЕС. Це цілком відповідатиме Енергетичній стратегії держави, яка передбачає частку відновлювальної енергетики 25% до 2035 року (сьогодні – 11%).

Стимулом потурбуватися про утилізацію сонячних панелей є і Паризька угода по клімату. Щоб виконати свої зобов’язання, Україні потрібно наростити частку ВДЕ у генерації електроенергії до 30%. Й, відповідно, її базою буде саме сонячна енергетика, яка ґрунтується на експлуатації сонячних панелей.

Тобто вся логіка розвитку енергетичного сектору підштовхує нас замислитися над питанням утилізації елементів СЕС. Адже з кожним роком енергія сонця матиме все більшу вагу в нашому повсякденному житті.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ІРИНА МУДРА

Наполегливість дає результат: рішення про конфіскацію активів рф наближається

АНТОН БОЛДИРЄВ

Інструменти для інвестування: Світові тренди та вибір українців

АНДРІЙ СТАСЕВСЬКИЙ

Моторні біопалива: чи здатна Україна до промислово-аграрного прориву

КОСТЯНТИН БОНДАРЄВ

Вибори до Європарламенту: збільшення ваги євроскептиків, але не критично

ЛЮДМИЛА КРІПКА

Якісний цемент для відбудови України

СЕРГІЙ СИЛІН

Мікрогенерація - шлях до автономності родин. Наявні можливості в Україні - до 10 ГВт на місяць

БОГДАН ДОВЖЕНКО ГРИГОРІЙ КУКУРУЗА

Чорна труба на 100 мільярдів за рік

ІРИНА ОЗИМОК

Як містам не програти боротьбу за молодь

ОЛЬГА ОНІЩУК

Які методи майнової агресії використовує росія для захоплення власності українців на ТОТ?

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ

Півроку керованого гнучкого курсу  - перші підсумки

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА