Костянтин Яловий, український політик, громадський діяч. Ініціатор створення Екологічної стратегії Києва

 

Якість повітря – один з головних чинників, що пливають на здоров’я людей та якість їх життя. У міжнародній доповіді про якість повітря за 2020 рік Київ посів 39 місце серед світових столиць за забрудненістю повітря дрібними частинками. Також за даними порталу IQAir, протягом цього та минулого року столиця України неодноразово потрапляла у першу десятку рейтингу міст світу з найбільш забрудненою атмосферою. Ось кілька фактів, які треба знати про якість повітря у Києві.

1. Якість атмосферного повітря залежить від двох основних джерел забруднення: пересувних і стаціонарних. Забруднення атмосферного повітря міста Києва до 85% спровоковано викидами від пересувних джерел – транспорту. 15% становлять забруднення від стаціонарних джерел, зокрема промислового комплексу міста.

2. Лише 4% забруднення від пересувних джерел припадає на авіа-, залізничний та водний транспорт. Решта – на автомобільний транспорт. Близько 70% від загальної кількості викидів автотранспортних засобів здійснюють приватні авто. У Києві офіційно зареєстровано 1,2 мільйони автомобілів. За прогнозами, кількість приватних авто в столиці  збільшиться на 60% до 2025 року.

3. Викиди від автомобілів особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпосередній близькості від пішохідних зон. Найбільша кількість токсичних речовин виділяється за під час пуску й зупинки двигуна, а також під час його роботи в холостому режимі. Тобто максимальна концентрація токсичних речовин у містах спостерігається на перехрестях та біля світлофорів. Близько 50% викидів в межах міста припадає на траси з малою швидкістю руху і менше 25% – на швидкісні траси.

4. 90% стаціонарних джерел забруднення — підприємства енергетичної галузі (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, ПАТ "Київгаз", КП "Київтеплоенерго", завод "Енергія" тощо). Щороку вони продукують понад 25 тисяч тонн забруднюючих речовин та до 5 мільйонів тонн діоксиду вуглецю.

5. До основних забрудників повітря відносять тверді частинки пилу (PM10 і РМ2.5), двоокис азоту (NO2), двоокис сірки (SO2), вуглеводні (СnНm), альдегіди (RСНО), оксид вуглецю (СО), важкі метали (арсен, кадмій, нікель, ртуть), формальдегід (CH2O), недиференційовані частинки та бенз(а)пірен (С20Н12).

6. Пікові погіршення стану повітря ми зазвичай спостерігаємо через погодні умови. Висока вологість, відсутність вітру, температурна інверсія (підвищення температури повітря з висотою) сприяють тому, що забруднювальні речовини не розсіюються в атмосферному повітрі. Також на статистику якості повітря впливають надзвичайні явища – лісові пожежі або пилові бурі.

7. Державна система контролю якості повітря була сформована у 70-х роках. У Києві працюють 16 державних стаціонарних постів, які здійснюють моніторинг якості повітря. Проби беруться 3–4 рази на добу, але система не може інформувати населення в режимі реального часу.

8. Наприкінці 2020 року на вулиці Вербицького, що на Харківському масиві, та на Харківському шосе було встановлено 2 автоматизовані станції, які показують якість повітря в реальному часі та на онлайн-мапі. Загалом в Києві планували встановити до 70 таких станцій.

9. Альтернативними системами моніторингу якості повітря є такі ініціативи, як SaveEcoBot, Telegram-бот "Якість повітря у Києві", ЛУН Місто Air, EcoCity. Громадські ініціативи на відміну від державних надають дані онлайн. Такі платформи об’єднують інформацію з офіційних джерел, метеорологічні дані та здебільшого спираються на особисті датчики громадян. Останні вимірюють якість повітря за найбільш пріоритетними забруднювачами – твердими частками PM10 і РМ2.5.

10. В більшості країн для інформування громадськості про рівень забруднення використовується стандарт AQI - air quality index (індекс якості повітря). Розрізняють кілька рівнів забруднення. Найменший, "зелений" рівень – "хороший" від 0 до 50 AQI (забруднення відсутнє або ж становить незначний ризик для здоров’я). Найвищий, "темно-бордовий" - "важкий" до 500 AQI (небезпечний навіть для здорових людей). 

11. За даними МОЗ, у 2020 році 78% передчасних смертей від інфаркту та інсульту в Україні спровоковані забрудненням повітря. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я Україна посідає 15-те місце у світі та п'яте в Європі за рівнем смертності від забрудненого повітря.

12. Як свідчить досвід інших країн, з проблемою забруднення атмосфери можна боротися. Наприклад, заходи спрямовані на скорочення рівня шкідливих викидів у ЄС, сьогодні зменшили кількість передчасних смертей унаслідок забруднення повітря майже вдвічі у порівнянні з 1990-м роком. Європейська агенція з охорони довкілля заявляє, що якість повітря в Європі значно покращилася за останнє десятиліття, але забруднення залишається основною причиною передчасної смерті на континенті.