Костянтин Яловий, український політик, громадський діяч. Ініціатор створення Екологічної стратегії Києва

Пандемія COVID-19 загострила та проявила одну з найбільших екологічних проблем пов’язану з управлінням відходами. Не зважаючи на те, що загальний рівень шкідливих викидів під час пандемії знизився, кількість сміття, що виробляється на планеті, зокрема кількість небезпечних медичних відходів значно збільшилася. В Україні , яка й без того перебуває на межі сміттєвого колапсу, ця проблема стоїть особливо гостро.

Окрім усіх нових проблем, які принесла людству епідемія коронавірусу, одною з найбільших несподівано виявилася проблема збільшення обсягів пластикового сміття. Пластикова упаковка від одноразової їжі та пластикових стаканчиків, порожні ємності з-під дезінфікувальних засобів, неймовірна кількість одноразових захисних масок та рукавичок. Об’єми подібних відходів збільшилися на планеті в рази. 

Цього та минулого року багато міжнародних природоохоронних організацій почали бити на сполох – сміття в океанах стало набагато більше. У своєму дослідженні на цю тему міжнародна команда вчених із Канади, Іспанії та Португалії дійшла висновку, що забруднення пластиком під час пандемії загрожує екологічній стабільності не менше ніж викиди парникових газів від використання викопного палива.

Так ще на початку минулого року виробництво одноразових масок у Китаї виросло у 12 разів. Також за даними досліджень, у 2020 році лікарні у США продукували у 6 разів більше медичних відходів ніж зазвичай. Загалом щомісяця людство використовує 129 мільярдів масок та 65 мільярдів рукавичок. Захисні засоби виготовляються з пластику, який розкладається протягом сотень років, засмічуючи довкілля.

Описана проблема ускладнюється тим, що медичні маски – класифікуються як медичні відходи, які до того як відправитися на переробку, мають бути знезаражені. Окрім масок та рукавичок до медичних відходів належить усе сміття, яке створюють медичні установи, лабораторії та медичні дослідницькі центри. Серед них - тканини тіла, використані шприци, перев'язувальні матеріали та інші предмети, що вступали в контакт з пацієнтом.

Відповідно до чинного українського законодавства, медичні відходи належать до небезпечних: їх не можна просто вивезти на полігон і захоронити разом зі звичайними ТВП. Медичні відходи містять небезпечні хімічні речовини й мікроорганізми, що становлять епідеміологічну загрозу. Зокрема, медичні відходи категорії «B» ( шприци, засоби індивідуального захисту, пробірки) обов’язково потрібно знезаражувати. При цьому процес утилізації досить затратний і непростий.

Минулі роки, ще до початку пандемії, в Україні утворювалося приблизно 100 тисяч тон медвідходів щороку. У 2020 році в умовах карантину обсяг медичних відходів збільшився у кілька разів. При цьому на утилізацію, (наприклад, спалення у спеціальних печах медичних відходів запечатаних у герметичні контейнери) потрапляє лише половина того, що продукують лікарні. 

На початку цього року представники Нацполіції і Державної екологічної інспекції виявили несанкціоновані звалища епідемічно небезпечних медвідходів на території Київської та Миколаївської областей. Підприємство, яке мало знищувати медичні відходи, просто накопичувало їх на складах, орендованих за копійки. Перевірка виявила тони використаного медичного інструменту, лікарських діагностичних та дезінфекційних засобів, а також органічні медичні відходи, предмети, забруднені біологічними рідинами, відходи медичних закладів та мікробіологічних лабораторій.

Подібні порушення в різних областях України виявляють постійно. На жаль, точної статистики щодо кількості медичних відходів в Україні  не існує. Але тони медичних відходів щомісяця опиняються на стихійних звалищах у посадках і лісосмугах.

Як боротися з цією проблемою? По-перше – створювати прозору і ефективну систему утилізації медвідходів у кожній області України. Медичні заклади та інші замовники мають розуміти з ким із підрядників безпечно працювати.

По-друге – на законодавчому рівні збільшувати можливості контролю за утилізацією медвідходів та посилювати відповідальність за порушення закону. Хоча й сьогодні порушникам загрожує досить серйозне покарання. Навіть за збір медвідходів у пакети неправильного кольору сьогодні  медичний заклад може бути оштрафовано. Крім того, в залежності від завданих збитків порушник може понести адміністративну та кримінальну відповідальність. Так згідно  ч. 1 ст. 325 КК (порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням) передбачено штраф від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт до шести місяців або обмеження чи позбавлення волі терміном до трьох років.

Відкритою також залишається проблема зберігання небезпечних медичних відходів на стихійних полігонах та сміттєвих баках, які накопичуються поза межами лікарень. Мова про медичні маски та рукавички, якими люди користуються щодня у період пандемії коронавірусу. Далі такі відходи потрапляють на сміттєзвалища і зберігаються разом з побутовими відходами. Цю частину медичних відходів держава ніяк не перевіряє і не контролює, а найчастіше і не має такої змоги. Тому питання особистого відповідального ставлення до утилізації сміття залишається актуальним, як і раніше.