13:25 31.08.2020

Автор ОЛЕНА ШУЛЯК

Гроші на дороги: чому це важливо тут і зараз

5 хв читати
Гроші на дороги: чому це важливо тут і зараз

Олена Шуляк, народний депутат України IX скликання, заступник  голови фракції "Слуга народу"

 

На початку року, президент ініціював нацпрограму “Велике будівництво”, яка спрямована на масштабне оновлення інфраструктури в країні. Значна її частина стосується саме оновлення та будівництва доріг: за рік на оновлення 4200 км доріг виділено 90,2 млрд грн. На фоні непростої економічної ситуації та коронакризи критики ставлять під сумнів це рішення. Тим часом, Світовий Банк запевнює: інвестиції в інфраструктуру — найефективніші у довгостроковій перспективі через мультиплікаційний економічний ефект. Що це таке і звідки він з’являється, а також, чому інвестиція в дороги доречна як ніколи раніше — розповідаю.

Що за мультиплікаційний ефект?

Мультиплікаційний ефект — економічне явище, за якого прибуток від інвестицій в державі стає більшим, ніж витрати. Простіше кажучи, вдала інвестиція не лише повертає кошти, а й примножує їх. Коли ми говоримо про інвестиції в дороги, ми розуміємо, що оновлені дороги не можуть наповнити держбюджет напряму. Але! Розвиток інфраструктури допомагає розвиватись іншим, суміжним галузям, що в результаті стимулює економіку країни загалом.

Аби стало зрозуміліше, наведу кілька прикладів того, як це працює. Показові кейси є якраз у найбільш розвинених країнах, які, як правило, інвестують у розвиток доріг дуже багато незважаючи на те, що автошляхи у них і так у гарному стані. Так, в 2018 році, Великобританія вклала у розвиток доріг 8,7 млрд євро, Франція - 9,6 млрд євро, Німеччина - 15,6 млрд євро, США - 80,7 млрд євро. Ці інвестиції вважаються вдалими саме тому, що створюють мультиплікаційний ефект і повертаються у державу у вигляді податків з усіх галузей економіки.

Разом із тим, дослідження, проведене в Словаччині з 2000 по 2011 роки показало, що масштабні капіталовкладення у дорожню інфраструктуру безпосередньо впливають на зростання ВВП. Аналіз співвідношення між витратами на дороги та ростом ВВП показало, що коефіцієнт залежності становить r = 0.87. Простими словами: ВВП країни зріс на 87% від сумки вкладених коштів. Паралельно з цим, дослідження Центрального банку Чилі для Світового Банку показало, як розвиток інфраструктури впливає на економіку країн Латинської Америки. За умови, що всі країни регіону зрівнялись за кількістю та якістю інфраструктури з лідером регіону, зростання ВВП на душу населення склало б від 1.1% до 4.8% щорічно.

Більше робочих місць міцніша економіка

Перші, хто заробляє на інвестиціях в дороги — компанії, які займаються дорожніми роботами. Це великий бізнес із значним обсягом капіталу, який сплачує суттєві податки.

Окрім цього, збільшення обсягів дорожнього будівництва напряму впливає на збільшення кількості робочих місць. Звісно, в 2020-му не можна працевлаштувати на дорогах сотні тисяч людей, як це було в, наприклад, 60-х у США (адже технології не стоять на місці, і там, де раніше працювали десятки людей зараз вистачає однієї машини). Тим не менше, нові робітники потрібні. А цих робітників (та й логістику процесу загалом) повинні забезпечувати велика кількість людей.

На початку “Великого будівництва”, Укравтодор спільно з найбільшими підрядними організаціями відкрив програму “Дороги та робота”. З березня по серпень, завряди цьому проекту влаштували на роботу 14 500 нових працівників. При цьому, за меморандумом, який Укравтодор підписав із Профспілкою працiвникiв автомобiльного тpанспоpту та шляхового господаpства Укpаїни, мінімальна зарплата в дорожній сфері становить мінімум 10 000 грн. Фактична ж середня зарплата — 16 500 грн.

Тут хочеться наголосити на тому, що я розповідаю саме про нові робочі місця у великих компаніях, які й до цього мали значний штат з високими зарплатами. Відтак, дорожнє будівництво позитивне для економіки хоча б тим, що створює десятки тисяч робочих місць з гідним рівнем винагороди.

Не дорожньою сферою єдиною

Крім безпосередньо дорожніх компаній, будівництво доріг підтримує тих, чия діяльність пов’язана із забезпеченням робіт. Зараз я про виробників будматеріалів та техніки, перевізників, проектантів т.д. До прикладу, щоб побудувати чи відремонтувати дорогу треба бітум (чорний мінерал, який і є основою асфальтного покриття). Він в Україні не виробляється, тому як багато інших матеріалів, його купують (і цю логістику повинні організувати саме люди). А от щебінь у “Великому будівництві” використовується виключно український. Так, за перше півріччя 20200-го, обсяг видобутку щебеню в Україні виріс на 19% в порівнянні з аналогічним періодом 2019-го. Для окремих кар’єрів, ріст склав 44%, 64%, і навіть 189%. Тут все зрозуміло:  більше обсягів —  більше робочих місць. Більше прибутку —  більше податків, а відтак —  більше повернення інвестицій до держави.

Ще один важливий момент: 2020 рік став початком цілеспрямованого розвитку мережі цементобетонних доріг. Наприклад, дорога Н-14 Миколаїв - Кропивницький чи новий автошлях Н-31 Дніпро-Решетилівка будуються у цементобетонному покритті. Оскільки для такого типу покриття замість імпортного бітуму використовується український цемент, виробництво матеріалів в нашій країні для таких доріг складає до 90%.

Від ситуативного реагування до стратегій

Ну і наостанок наголошу на тих, хто користується дорогами. В першу чергу, це компанії-перевізники, які витрачатимуть менше часу у дорозі (бо добирання від до точки призначення буде простішим і комфортнішим). Менше часу — менше витрат на паливо та швидка доставка товарів.

Не ставлю за мету патетично шукати лише плюси у будівництві та ремонті доріг, водночас об’єктивний позитивний вплив на економіку є, і цього не треба замовчувати. Звісно, в час коронакризи багато кого турбує питання доцільності використання таких великих коштів саме на “Велике будівництво”. Я це розумію, бо ж ми звикли жити в рамках ситуативних пріоритетів. За всі роки незалежності Україна не мала стратегічних програм для зміцнення нашої економіки чи ідентичності. До прикладу, про ремонт доріг згадували лише тоді, коли в якійсь області обвалювався міст, про розвиток армії — коли на наші території напала Росія ітд. Такі сфери як культура чи освіта взагалі жили по надлишковому принципу. Але так бути не повинно. І стратегічний розвиток слід з чогось починати. Нехай це будуть дороги, які спростять добирання українців один до одного. Гадаю, відчуття єдності допоможе нам стратегічно розвивати й інші галузі, і нарешті мати міцну економіку, незалежну від позик та кредитів.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

КОСТЯНТИН БОНДАРЄВ

Зупинка транзиту російського газу через Україну: агресор втратить мільярди

ІГОР ЖДАНОВ

Як з брудною водою ледь не вилили дитину Або як зберегти вітчизняне виробництво засобів тактичної медицини

ВІТАЛІЙ ГЕРСАК

Коли добра воля держави дійде до добровольців?

РУСЛАН ГОРБЕНКО

Війна триває 10 років. Ми не маємо права про це забувати

СЕРГІЙ ТАРУТА

"Санкційний Рамштайн": як зупинити ракетний терор росіян?

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Три запитання колишній очільниці Платінум банку

ВАДИМ ЧЕРНИШ

Сталий розвиток України: вибір між "пушкою" і "маслом"

СЕРГІЙ МАГЕРА

Екоцид світового масштабу: чи відповість Кремль за злочини проти довкілля

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Гойдалки? Та це нормально, навіть закономірно для криптовалют

МИКОЛА ОРЕХОВСЬКИЙ

Закон про декриміналізацію виробництва зброї: шлях до захисту та розвитку

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА