Олена Шуляк, народний депутат України IX скликання, заступник  голови фракції "Слуга народу"

 

Верховна Рада закрила ІІІ сесію і наше, дев’яте, скликання наближається до перетину рубежу діяльності в рік. Підбивати глобальні підсумки, однозначно, зарано, та й загалом це доволі невдячна справа. Втім, проміжну риску все-таки підвести можна. Особливо що стосується змін в будівельній галузі, які безповоротньо змінили цю сферу за останні неповні 365 днів. Мова про вже запущені механізми, які за всі роки незалежності України ніхто не впроваджував з тих чи інших причин. Про які зміни йдеться і як вони змінять життя українців — розповідаю.

Геть радянські правила

У Раду я прийшла з багажем знань і багатьма законопроектами, які спільно з експертами BRDO розробляли впродовж тривалого часу. Тому перший день у парламенті запам’ятався не селфі під куполом чи спілкуванням з журналістами, а тим, як з колегами зареєстрували біля 80-ти законопроектів. Під кінець того серпневого дня ноги гуділи від намотаних кілометрів коридорами Ради та комітетів, але всередині оселилася велика надія, яка, до слова, донині тільки зміцнішала. Як експерт в будівельній галузі, я одразу взялася за ініціативи, що стосуються: 1) підвищення стандартів; 2) цифровізації процесів; 3) боротьби з корупцією; 4) захисту людей. Погодьтеся, це доволі амбітні плани. Але вже у вересні я реально побачила як скресає крига навколо “печерних” правил у будівельній сфері.

Наприклад, донині в Україні будували за радянськими правилами. Нормування в будівництві було старим, розпорядчим. Простими словами, будували, відповідно до совкових вимог на кшталт “довжина коридорів повинна бути стільки метрів, а висота стелі — стільки”. Ніхто не задавався питанням: щоб що? Але будували. Таким чином, в нас росли однотипні школи, дитсадки та інші об’єкти соціальної інфраструктури. І це в той час, коли весь прогресивний світ зводив свої будівлі за сучасними проектами, враховуючи особливості людей, які в них житимуть, працюватимуть чи вчитимуться. Здається, дрібниця. Але, наприклад, для людей з інвалідністю чи матусь з дитячими колясками, це надважливий момент. На щастя, нам вдалося змінити правила в будівництві, і ми надали можливість українським забудовникам зводити свої об’єкти відповідно до параметричного методу (законопроект №1052): з урахуванням конкретних вимог для тих, хто ними користуватиметься. Це важлива історія про те, що українські школи можуть проектуватися не сумними коробками, а сучаними об’єктами з плануванням «open space» та іншим. А між тим, це про безпеку. Адже з часів совєтів з’явилися 1001 новий спосіб спроектувати будівлю з урахуванням сучасних безпекових запобіжників (від міцності самої конструкції до протипожежних установок). Нарешті, це є доступним і для нас. Правда, ДНБ на нову систему донині не перевели, тому продовжуємо “нагадувати” Мінрегіону про необхідність пришвидшуватися.

Менше корупції, більше діджиталізації

У реформуванні будівництва важливу (і чи не ключову) роль відіграє і діджиталізація. Впевнена, що середньостатистичний дорослий українець хоч раз мав справу з отриманням якогось дозволу чи документації на будівництво. Ця потреба щоразу вела до ДАБІ  (в народі —  “інспекції з будівництва корупції”). Отримання навіть найпростішого документа і для звичайного українця, і для забудовника перетворювалася на затягнутий квест з десятками кабінетів та чиновників. І одне, коли вбивається час, а інше — коли за хабарі чи домовленості дозволи на будівництво видавали незаконно. Цивілізований світ зрозумів уже давно: чим менше чиновників та закритих дверей, і чим більше відкритості, цифровізації та прозорості процесів — тим кращий результат. Ми також пішли цим шляхом і створили Єдину електронну систему в будівництві (законопроект №1081). Це був складний процес, але вже з 6 липня запрацювала перша черга системи! Вперше за всі роки незалежності, завдяки е-системі, нам вдалося запровадити новий сучасний та безпечний будівельний реєстр і публічний портал з повним доступом до всіх даних, у тому числі на мапі. Е-система надає автоматичні послуги (без чиновників), що повністю нівелює будь-які корупційні ризики (перші послуги запрацюють вже з 1 серпня). А між тим, у ній можна створити та вести всю документацію в електронній формі (містобудівні умови, будівельний паспорт). Загалом до системи буде підключено понад 60 тис. осіб, у тому числі це архітектори, атестовані особи, органи місцевого самоврядування тощо. І всі вони матимуть доступ виключно за електронним підписом. Декілька років тому ми й не могли мріяти, що всі дані будуть прозорими, а отримати дозвіл чи певні документи, можна буде зі свого комп’ютера. Нині це реальність. Дуже хочеться, щоб за рік е-система повністю витіснила ДАБІ, а ми не поверталися до практики, коли все вирішує чиновник.

Згадавши ДАБІ, хотілося б написати, що за цей рік нам вдалося її реформувати, але ні. Тільки на початку березня прем'єр Денис Шмигаль разом з президентом презентували концепцію її реформування, яка передбачає, що замість ДАБІ створять три центральні органи. Перший – Державна сервісна служба містобудування, яка виконуватиме реєстраційні та дозвільні функції у будівництві. Другий – Держагентство з питань технічного регулювання у містобудуванні, що визначатиме державні будівельні норми, єврокоди, а фактично підміняє сьогоднішні функції Мінрегіону. І третій – Держінспекція містобудування, яка здійснюватиме нагляд і контроль у будівництві.

Водночас мені, як людині, що не перший рік пильно слідкує над діяльністю цієї горе-інспекції, здається, що краще було б її ліквідувати і крапка. Так, “руйнувати не будувати”, але іноді ресурсів для реформування треба значно більше, аніж просто для створення з нуля. Та як так не було, я щиро вболіваю за якісні зміни в цій системі, і активно надаватиму свої ідеї, які допоможуть викорінити ганебну та зухвалу корупцію в будівельній сфері.

Ринок без фальсифікату

А тим часом, будівельна галузь це не лише осучаснення правил та норм, це і якість наших будівельних матеріалів. Бо ж коли ми купуємо вікна, двері, плитку, клей чи інші будівельні матеріали для своєї домівки — розраховуємо на якість. Але як відчайдушно ми б не вивчали ринок, особливості і характеристику виробів — ми не захищені від підробки і фальсифікату. І одне, коли це просто стосується наших грошей і естетичного боку, а інше, коли неякісний матеріал напряму несе небезпеку здоров’ю та життю. Тільки вдумайтеся: під виглядом цементу відомої марки вам спокійно можуть продати низькопробну підробку, але ніхто за це не відповість. Це ж стосується і вікон, на які українці беруть дороговартісні теплі кредити, а в результаті, їм реалізують продукцію, яка вже за декілька місяців ламається, сифонить чи жовтіє.

Питання якості виробів на будівельному ринку — це напряму про запровадження 305-го регламенту ЄС у наш правовий простір (що, до речі, є однією з умов нашої Угоди про асоціацію). Цього року ми підготували відповідний законопроект №2698 і Рада проголосувала за нього в першому читанні. В документі містяться норми і правила, за якими живе вся Європа, і які передбачають "високу планку" щодо якості продукції, яку продають людям.

Одразу наголошу: ні, підвищення якості це не про високе зростання ціни (парадоксально, але іноді й категорично навпаки). Адже нині ви платите чималі гроші за те, що коштує невиправдано дорого. Бо ж часто купуєте підробку чи фальсифікат. Ну і про відповідальність: з впровадженням 305-го регламенту, на будівельному ринку вас перестануть “водити за носа”, бо за кожним учасником будуть закріплені конкретні обов’язки і права, які не можна порушувати.

Велике будівництво

Аналізуючи парламентський рік, не можна не згадати і президентську програму “Велике будівництво”. Реконструкція 6,5 тис. км доріг, 142 шкіл, 117 дитсадків, 212 відділень екстреної медичної допомоги, 570 медичних амбулаторій, 122 спорткомплексів по всій країні (і цей список активно поповнюється!) —  амбітні плани, що без співпраці багатьох гілок влади швидко реалізувати не вдасться. Тому нещодавно Рада в першому читанні прийняла наш законопроект №2680 про скасування необхідності отримання дозволу на виконання капремонту доріг. Ми істотно спростили процес отримання дозволів, і тепер замовник або генпідрядник надаватимуть в органи Держархбудконтролю всю проектну документацію, експертизи, але не чекатимуть отримання дозволів. Буде достатньо лише повідомлення. Тобто, знову ж-таки ми забрали глибу бюрократії з ланцюжка намір-дія, що надзвичайно актуально в час реалізації “Великого будівництва”.

А щоб якісних рішень, які сприяли швидкій реалізації програми було ще більше, у Раді, на чолі зі мною, створили велике міжфракційне об’єднання “За Велике будівництво” (до якого увійшло 228 депутатів). Тому у планах ще багато ініціатив, спрямованих на буквальну розбудову України.

А що ж інвестори в житлову нерухомість?

Великою і складною залишається проблема постраждалих інвесторів в житлову нерухомість. Мова про українців, які вклали свої гроші в будівництво багатоквартирних будинків, але їх будинок не добудували, або зробили це не так, як планувалося. Цій проблемі вже багато років, тому легкого рішення не існує. З інвесторами я спілкуюся вже давно. Знаю і розумію, наскільки великим і чесним є їх бажання прискорити процес вирішення проблеми. За рік я з командою вивчила сотні окремих історій та проблематику загалом, і вже допрацьовую законопроект, написаний на основі комітетських слухань і сотень зустрічей з людьми та експертним середовищем. Загалом же план наступний: 1. Ми пропонуємо Раді ініціативу, яка у майбутньому унеможливить обман інвесторів; 2. Ми будемо підходити до завершення недобудов унікально, адже кожна історія особлива і має декілька сторін, між якими потрібно налаштувати діалог. Добудовувати за державний кошт довгобуди-багатоповерхівки, як на мене, не дозволять платники податки. Втім, це можливо зробити за допомогою загальнонаціональних та місцевих програм, інвестицій та допомоги місцевого самоврядування. Впродовж цього року мені часто закидали: чому це все не зробити швидко, вже? Відповідаю: швидкість не завжди означає якість. Щоб законопроект був дієвим і без “дірок”, які потім знівельовуватимуть його суть в суді — треба врахувати всі-всі суперечливі моменти і закріпити це все низкою запобіжників. Разом з цим, важливо розуміти: невирішуваних проблем немає, але шлях до фінішу й справді може бути не швидким і нелегким. Майже все задумане цьогоріч вдалося реалізувати, тому маю внутрішню впевненість, що клубок актуальних проблем розплутати вдасться (в тому числі, і питання інвесторів) А з вашою підтримкою і розумінням — процес буде більш динамічним та впевненим.