Олена Шуляк, народний депутат України IX скликання, заступник  голови фракції "Слуга народу"

 

В рамках програми “Велике будівництво” масштабні дорожні роботи нині тривають по всій Україні (2600 км державних доріг!). Це очевидний рекорд інфраструктурних змін за останні 10–20 років. Разом з цим, на перешкоді виконанню президентсьских планів на найближчі 5 років (йдеться про оновлення 24 000 км), стає застаріла й негнучка система дорожнього управління. ЇЇ перезавантаження, у тому числі і законодавче, допоможе Укравтодору нарешті отримати ефективні механізми менеджменту. Чим же тут може допомогти Верховна рада?

 Плата за проїзд для іноземних перевізників

2 червня ми спільно з Укравтодором провели гарячу дискусію із бізнесом про те, як система платних доріг має впроваджуватися в Україні. Для багатьох українських перевізників, які виїжджають за межі країни, система стягнення плати за користування дорогами не є новиною — вона широко застосовується в Європейському союзі. Для України це можливість зробити черговий крок до гармонізації українського законодавства та європейського. Йдеться про виконання Директиви 1999/62 ЄС Європейського парламенту і Ради від 17 червня 1999 року.

У розвинутих країнах світу система платних доріг також є одним із джерел наповнення дорожніх фондів, за рахунок яких оновлюється та підтримується дорожня мережа. Так, на сьогодні, майже всі країни Європи вже ввели плату за проїзд з перевізників. Подібні системи діють в Чехії, Польщі, Туреччині, Німеччині, Ірландії Італії, Норвегії, Іспанії, Португалії, Австрії, Франції, Угорщина, Латвія тощо.

Що дає це для України? Повноцінний запуск такої системи дозволить залучати на дорожні роботи та безпекові заходи до 9 млрд грн щорічно. Аби грамотно запровадити систему платних доріг, Верховній раді пропонують два законопроекти: № 3544 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування та № 3545 про внесення змін до Бюджетного Кодексу щодо впровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування.

Бюрократія, яка нищить дороги

Якщо ми хочемо швидко оновити дорожню інфраструктуру, слід спростити систему отримання права на виконання дорожніх робіт з реконструкції та капітального ремонту. Бо реалізацію дорожніх планів на 2020 рік всерйоз гальмує бюрократизація порядку отримання такого права. До слова, частково, правило “отримуй дозвіл, а тоді працюй” надійшла нам у спадок ще з радянських часів.

Саме тому нині в Верховній раді у першому читанні прийняли наш законопроект №2680. Він вирішить це питання і реально спростить дозвільну систему. Якщо узагальнити його зміст, то у ньому пропонується скасувати отримання дозволу на виконання робіт з реконструкції та капремонту та запровадити отримання права на виконання робіт просто на підставі повідомлення про початок реконструкції. А ще в ньому уточнюється термін «будівництво» і взаємоузгоджується низка інших правових тонкощів.

Пересічній людині може видатися, що всі ці деталі не такі й важливі. Втім, масштаб бюрократії ще на етапі початку капремонту та доріг буде в рази знижений, і це стане додатковим фактором пришвидшення реалізації Великого дорожнього будівництва. У результаті ми матимемо адекватну дорожню інфраструктуру: від великих магістралей до невеличких доріг, які з’єднують між собою села.

Лібералізація сфери

Сучасна дорожня галузь в Україні “сучасна” лише на словах, адже насправді вона працює за радянською системою ціноутворення. Це знову ж створює додаткове бюрократичне навантаження на бізнес. А ще породжує корупційні ризики. Власне, плутанина у цьому питанні якраз і стала поштовхом до появи розслідування Дениса Бігуса щодо Укравтодору. І хоч для експертів зрозуміло, що Укравтодор не має до цієї історії ніякого відношення, це додатковий сигнал до того, що проблем є. Тому цілком логічним є те, що процес ціноутворення слід лібералізувати.

Правда, додатковий ризик-фактор в цій історії — застаріла система. Саме вона є перепоною для виходу на український ринок міжнародних компаній. Зарегульованість не сприяє роботі бізнесу, впровадження ним сучасних технологій. Підготовка кошторисної документації є імітацією реального бізнес-процесу, який вимушений втискатися у жорсткі норми, встановлені регуляторними органами.

Саме тому Верховній раді пропонують розглянути і прийняти законопроект № 2234, який має вирішити ці проблеми. Головна його суть —  держава не повинна втручатися у внутрішні розрахунки компаній, а лише оцінювати підрядника за ціною та за результатом виконаних робіт. З очевидних переваг — такий підхід підвищує конкуренцію в галузі (зокрема, за рахунок виходу на ринок міжнародних компаній), зменшує вартість дорожніх робіт і створює ґрунт для впровадження інноваційних технологій.

Окрім цього, відмова від радянського кошторису сприятиме детінізації бізнесу, який працює у дорожній галузі. А це – збільшення надходжень податків та економія на тендерах. Здається, все просто. Але, чомусь, донині це в нас не працювало. Об’єктивно, впровадження всіх згаданих мною механізмів помітно і швидко допоможуть вийти нашій дорожній інфраструктурі на новий рівень. Залишається питання: чи підтримає парламент запровадження сучасних європейських методів, які знищать схематози та радянську логістику? Хочеться вірити, що політичної волі моїм колегам вистачить.