У столичному Будинку кіно пройшла мистецька подія, яка поєднала прем'єру документальної стрічки "Кіно в моїй голові", вернісаж картин нашого сучасника авангардиста Петра Бойка, а також презентацію журналу "Антиквар". Відвідувачі також змогли придбати каталог робіт Петра Бойка, який щойно вийшов трьома мовами: українською, аглійською та французькою.

Багатоголосся, вибух кольорів, фантастичних і земних водночас образів, креативність в усьому, навіть матеріалі, на якому намальовані картини, зрештою, життєвий шлях самого автора – Петра Бойка, який попри складні роки, ніколи не полишав малювання, - все це заповнило простір виставки.

Великі за розміром роботи майстра несуть стільки світла і радості, що переборюють темні часи нашого нинішнього буття.

В експозиції виставки — живописні твори, які сам художник відносить до "золотої серії". Це близько 30-ти робіт, написаних у різні роки (з 1999 до 2024 року).

Гелеристи та арткритики ділились спогадами про те, як вперше побачили роботи Бойка та враження яке вони справили.

"Зачарував. Художників-наївістів не так багато. Це дуже специфічний вид мистецтва. Його міський наїв став для мене відкриттям. Дуже позитивна та талановита людина", - сказала генеральна директора Національного музею народно-декоративного мистецтва України Людмила Строкова.

Петро Бойко висловив вдячність тим, хто дав ідею такого проєкту та допоміг його реалізувати, а саме "Асоціації мистецтвознавців, експертів, оцінювачів та реставраторів".

Художник зізнався, що попри досить драматичні періоди свого життя, ніколи не переставав малювати.

На обкладинці журналу "Антиквар" № 137, який презентували на вернісажі, Петро Бойко зображений у пурпурній тозі у образі імператора.

Ганна Шерман, головна редакторка видання, розповіла, що Бойко – один з авторів, про яких йде мова у виданні. "У цьому журналі багато матеріалів про різних митців. Але хедлайнер – саме Бойко, йому присвячене ессе Олексія Зотикова, авторський текст "На розі провулка в Прилуках та площі Пабло Пікассо: хімеротерапія від Петра Бойка". Ми раді, що є можливість презентувати це видання саме у просторі виставки та його присутності", -зазначила Шерман.

"Художник і оточення, художник і суспільство, суспільство, як територія визнання. Яким чином митець взаємодіє з людьми, шукає визнання чи тікає від нього", - про це за словами шерман йдеться у номері "Антиквару".

У одному із закинутих київських тубдиспансерів, де була влаштована виставка Петра Бойка, зняли також короткометражний фільм про творчість художника.

На виставку Бойко він запросив невелике коло глядачів, людей з непростою долею: тих, що втратили роботу, дім, живуть у складних обставинах (дехто — у тому ж напівзруйнованому тубдиспансері, де проходила виставка)...

Акторами фільму стали ті самі люди, що були на виставці, сам Петро Бойко та собачка Люся, що живе біля тубдиспансера.

"Кіно в моїй голові" - так назвали стрічку показали і у будинку кіно.

Режисер Георгій Дергачов зізнався, що роботи Петра Бойка:

"Про світ, який є у голові кожної людини. Ми його не бачимо і не знаємо, а воно є". Саме цьому фантастичному світу у присвячена стрічка "Кіно в моїй голові".

Саме на виставці у Будинку кіно презентували й каталог робіт Петра Бойка. Він виходить трьома тиражами і трьома мовами — французькою, англійською та українською ("Le cinema dans ma tete", "Movie in my head", "Кіно в моїй голові"). Першим вийшов каталог французькою мовою, для проєкту у Франції (саме його представлять на презентації).

У виданні - понад 300 робіт та передмова Олексія Шахова.