Чи додають відеоігри розуму?
Гра є другою натурою людини, де б вона не жила. І гра, це не обов’язково шахи, карти, доміно, інші настільні або сучасні комп’ютерні ігри. Інколи ми навіть не помічаємо, як граємо з іншими. Часом заради того, щоб щось від них отримати, а часом – тому, що нам подобається гратись.
Відеоігри, як такі, з’явились не так вже й давно, у 70-х роках минулого століття. Спочатку це були гральні автомати та приставки для телевізорів, які для сучасного покоління вже стали історичними артефактами.
Характерною ознакою відеоігор є те, що для них необхідний спеціальний пристрій, на екрані якого, власне і розгортається дія. Зараз це ігрові консолі, комп’ютери та мобільні пристрої – телефони та планшети.
Які бувають відеоігри?
Перші відеоігри були, за сучасними мірками, дуже примітивними. І за графікою, і за сюжетом. Праворуч, ліворуч, вгору, вниз. От і все управління. І хто, наприклад, сьогодні може згадати, чим дігер відрізняється від пекмена?
Сьогоднішні ігри вражають нас графікою і сюжетами. От, наприклад, Chernobylite, ключ у steam. Класна, захоплююча гра з нелінійним сюжетом. Для проходження потрібно збирати ресурси, знаходити союзників, здобувати їхню прихильність, розв’язувати загадки Чорнобиля і, врешті решт, знайти відповідь на головне питання – хто ти насправді і навіщо все це? Все – майже як насправді. І, хоча ресурси та друзі віртуальні, в реальному житті, якщо ти хочеш чогось досягти, потрібно робити те ж саме.
Але ігри – це не лише виживалки. Зараз існує багато різноманітних жанрів відеоігор. Основними є пригодницькі, екшени, гонки, стратегії, симулятори, спортивні і навіть навчальні. Сучасні технології дозволяють отримати простій людині те, що якихось 50 років тому було недоступне навіть найбагатшій людині світу. Це факт.
Відеоігри – це добре, чи погано?
Ігри відносяться до тих простих речей, які потрібні людини, щоб бути щасливою. Що починає шукати людина, коли є вільний час і всі важливі справи уже зроблені? Або як відпочити, або як розважитись. А гра ще й дозволяє і розважитись, і відпочити одночасно. А інколи, ще й навчитись чому-небудь. І це, насправді, добре.
До проблем можна віднести те, що людина, трапляється, забагато часу проводить за іграми. Наприклад, в Японії навіть з’явились такі собі хікіморі, які значною мірою втратили соціальні навички. Тому слід контролювати час, проведений за грою. І – жодних проблем.
А тому, що в ігровому процесі засвоєння інформації відбувається надзвичайно швидко та ефективно, елементи ігор використовують для навчання. Отже, в тому, щоб стати більш розумним, граючи у відеогру, нема ніякого дива. Грайте на здоров’я, але не забувайте про реальний світ, реальне життя та реальних друзів.