Про це екс-урядовець Ізраїлю, радянський дисидент та голова Наглядової ради Меморіалу Голокосту "Бабин Яр” Натан Щаранський написав у своїй колонці для The Washington Post   (переклад  надруковано на Український Правді) під назвою "Сторіччя Сахарова збігається з вкрай нагальним закликом до свободи". 

"Права людини не належать жодному класу, расі, нації чи політичній партії. Дисиденти, які беруть участь у політичних процесах, нагадують нам про те, що об’єднує людство, – незнищенне прагнення бути вільним. Вони також є найкращими союзниками демократичних країн. Тому вкрай важливо, щоб ми пам’ятали дисидентів, які сьогодні перебувають у в’язниці: Олексій Навальний у Росії, Джиммі Лай у Гонконзі, Раїф Бадаві в Саудівській Аравії й багато інших", - вважає Щаранський. 

На думку радянського дисидента, демократичні політичні діячі світу мають тиснути на авторитарних лідерів з метою звільнення цих політв’язнів. 

"Світові демократичні лідери можуть цього не знати, але, якщо вони будуть тримати ці імена в центрі своїх дискусій з автократичними правителями, вони зроблять власний внесок у розгортання другої зброї масового ураження Андрія Сахарова. Діючи в такий спосіб, вони будуть просувати справу свободи, яку він втілював", - додав Щаранський. 

Окрім цього, він засудив радянський режим назвавши його диктатурою. 

"Що довше існує будь-яка диктатура, то більше громадян перетворюються з її вірних послідовників, або істинних вірян, на людей з "дводумним" мисленням. Вони ставлять під сумнів режим, але побоюються публічно висловлювати свою думку. Таким чином, режим повинен приділяти все більше енергії залякуванню та недопущенню того, щоб його "дводумні" громадяни переходили межу відкритого інакомислення. Ось чому кожен дисидент, який подолав бар’єр страху від мовчазного сумніву до публічної опозиції, небезпечний своїм прикладом і своїм впливом на інших", - завершив Натан Щаранський.