18:30 18.07.2022

Проекти відновлення та інвестування в Україну мають готуватися вже сьогодні – глава Міненерго Галущенко

15 хв читати
Проекти відновлення та інвестування в Україну мають готуватися вже сьогодні – глава Міненерго Галущенко

Ексклюзивне інтерв'ю міністра енергетики Германа Галущенка агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Ніна Яворська, Олексій Єгоров

 

- Нещодавно Європарламент прийняв рішення про включення атомної енергетики та газу до "зеленої" таксономії. Bloomberg пише, що у парламентарів до останнього не було спільної позиції, але своїм листом вам вдалося переконати більшість проголосувати за це рішення. Які головні аргументи ви навели і чим це рішення корисне для Європи і України?

- Це досить гучно звучить, що у прийнятті цього рішення ключова роль саме нашого міністерства, але, думаю, ми їх дійсно підштовхнули. Як мінімум, ми заявили нашу позицію.

Ми всі хочемо мати зелену енергетику, переходити на водень, і Україна абсолютно послідовна в цьому. Це добре і це перспектива. Але на сьогодні неможливо не використовувати газ. Це нереально з точки зору енергетики. Щоб позбутися залежності від російських енергоресурсів, абсолютно очевидно, що треба мати можливість отримувати їх з інших джерел. Щоб замістити російський газ, щоб відмовлятися від вугілля – треба мати можливості інвестувати в LNG-термінали, в технології, в розширення маршрутів доставки газу в Європу. Якщо б Європарламент не вніс газ у "зелену" таксономію, то можливості інвестувати, залучати кошти у цей напрямок, у збільшення власного видобутку, були б дуже ускладнені.

Позитивне рішення по атомній генерації – це теж певний компроміс, бо частина держав-членів ЄС була проти "атомки", частина проти газу. У результаті вони домовилися поєднати їх в одному пакеті. Це складний, але компроміс. Впевнений, що дати "зелений" статус атомній енергії та газу на цьому етапі абсолютно правильно. Я читав усю критику, але сьогодні потрібно реально дивитися на речі. Мати можливості інвестувати в атомну галузь і в побудову альтернатив по газу – це спосіб реально позбутися залежності від Росії.

Говорити про те, що це рішення дає можливість Росії постачати газ – це відверта маніпуляція. Я навіть не виключаю, що у неї російські корені. Бо якщо Європа не матиме доступу до фінансового ресурсу інвестувати у збільшення видобутку газу, в альтернативні маршрути постачання, в LNG-термінали, то це на користь росіянам, адже вони далі будуть зберігати монопольне становище.

А питання по російському газу для Європи вирішене – в перспективі вона не буде використовувати російські ресурси, незалежно від того, який у них статус. Є рішення REPowerEU і воно говорить, що до 2030 року вони мають позбутися газу з Росії, а ми, звісно, хочемо, щоб це відбулося ще швидше. Але для цього нам всім треба вкладати кошти в енергоефективність, оптимізацію споживання, розвиток, ВДЕ, перехід на інші види енергії, в т.ч. в атомну енергетику і газ на етапі переходу до вуглецевонейтральної енергетики.

Україна завдяки атомній енергетиці, яка виробляє більше половини електроенергії, має змогу забезпечувати низький тариф для людей. Якби у нас її не було, то ми навряд чи мали б такі можливості. Це вибір кожної держави, але наша позиція така, і я вважаю, вона логічна і розумна. Тому на всіх зустрічах з європейськими партнерами я говорю: якщо є можливість зберегти атомну енергетику – робіть це. Цим ви заощаджуєте на російських ресурсах – менше вугілля, менше газу. Взагалі, я впевнений, що ухвалене в результаті цієї великої дискусії по таксономії рішення – абсолютно правильне.

- "Зелену" таксономію ще має підтвердити Рада Європи.

- Думаю, все підтвердять. Ще перед тим, як писати листа, ми обговорювали це питання і з еврокомісаром з енергетики Кадрі Сімсон, і з іншими європейськими політиками, тому впевнений у позитивному рішенні. Тут ми з Єврокомісією на одній сторінці. Хоча Австрія і Люксембург розглядають можливості його скасування у судовому порядку. Це їхнє право, але це судові процедури на роки.

- Які конкретні наслідки матиме "зелений" статус атомної енергетики для реалізації анонсованого "великого будівництва" 9 атомних блоків в Україні?

- Це насамперед питання залучення коштів. Банківські інституції дивляться на можливість їх виділення з урахуванням Паризької угоди та принципів Green Deal. Думаю, статус "атомки" як сталої енергетики зніме багато пересторог. До речі, ухвалене рішення щодо таксономії не визначає, що можна робити, що хочеш і коли хочеш. Воно говорить, що певні потужності мають бути введені в експлуатацію до певного часу, зокрема, атомні – до 2045 року.

Я вважаю, що Україна точно буде реалізовувати підписаний меморандум з Westinghouse, рухатися в побудові нових блоків. По частині діючих блоків так чи інакше сплине термін експлуатації. Хоча це і не питання сьогодення, і навіть не завтрашнього дня, але нам все одно треба робити заміну, створювати нові потужності. І у нас є певні домовленості про залучення коштів.

Ще одне питання таксономії – чи буде тепер водень, вироблений на АЕС, вважатися зеленим? Це теж ціла дискусія. Адже статус зеленого водню відкриває можливості для нових технологій. Зараз це також змінить парадигму того, чи можна експортувати у Європу водень з АЕС, або вироблений з застосуванням газу. І це також полегшує етичну складову розвитку українського експорту – посилюються наші позиції як постачальника електроенергії, виробленої з джерел, які вважаються сталими в Європейському Союзі.

- Наскільки перспективні в Україні газові проекти: видобуток чи газові ТЕЦ?

- Газ теж перспективний. Нам потрібні газова високоманеврена генерація. Ми б хотіли при зміні енергоміксу мати до 2 ГВт газових "пікерів" .

Щодо видобутку, то тут Україна має величезний потенціал. Є реальні досліджені ділянки, де можна видобувати. На жаль, на шельфі це поки неможливо, але після перемоги ми до цього одразу повернемося. Ми не хочемо взагалі імпортувати газ. Від слова зовсім. А хочемо жити за рахунок власного видобутку. Це перший етап, а другий – коли ми зможемо видобувати настільки більше, щоб експортувати у Європу.

На жаль, у нас дуже впав державний видобуток, хоча приватний виріс. Відповідь на питання, чому так стається, ми всі знаємо. Але все одно це нонсенс, коли державний видобуток падає, а приватний росте. Вони ж не на Марсі видобувають, на тих самих ділянках працюють.

Я впевнений, що після перемоги буде багато інвестицій у видобуток, і ми змінимо ситуацію. Треба тільки швидше вигнати цих російських варварів. Які й до активних військових дій, до речі, намагались перешкоджати розвитку шельфового видобутку. Ще до війни норвежці почали досліджувати певні ділянки – є один проект з "Нафтогазом" на шельфі – так росіяни глушили апаратуру своїми радіоелектронними засобами і не давали можливості зробити 3D-сейсміку.

- Чи вдалося досягти якихось конкретних домовленостей на конференції з відновлення України в Лугано? Може, хтось вже готовий вкладати?

- Було реально багато зустрічей, в тому числі з компаніями, які вже готові прийти в Україну. Одна готова інвестувати у відновлювану енергетику, інша – в розвиток новітніх технологій в енергетиці. Це проекти, які можуть бути реалізовані в тій частині нашої держави, де зараз немає військових дій. Ще одна компанія, з якою ми давно співпрацюємо, яка багато допомагає у швидкому відновленні електромереж і надає трансформатори, уже каже про готовність працювати, навіть присилати свої бригади одразу після закінчення активних бойових дій.

Компанії відверто кажуть, що Україна їм цікава, насамперед з точки зору технологій. І запропонований нами кейс – взяти якесь місто і відбудувати його за новітніми технологіями – теж цікавий. Йдеться про відмову від газу в опаленні, переведення його на електрику, застосування найсучасніших технологій у smart grids. Думаю, що такий кейс ми зможемо зробити навіть і під час війни.

Звісно, є багато питань по страхуванню інвестицій у країні, яка воює, але добре, що компанії думають про це уже зараз. Наприклад, перші особи Westinghouse приїздили особисто під час війни в Україну підписувати меморандум про будівництво атомних блоків. Хто розпочне раніше – матиме пріоритет.

Я всім кажу: якщо ви не готові прийти сьогодні, то давайте використаємо цей час, щоб повністю підготувати проект. Тоді на наступний день після перемоги ви вже можете його розпочати реалізовувати, бо завчасно будете чітко розуміти умови, обсяг інвестицій. Користуйтеся тим, що на час військового стану державні органи мають надзвичайні повноваження, і ми можемо пришвидшити будь-яку документацію, видачу дозволів, ліцензій і так далі.

Загалом я побачив інтерес іноземців і до видобутку, і до будівництва energy storage, і до розвитку електрозарядних станцій і всього, що стосується електромобілів.

- Які наслідки матиме передача Канадою з ремонту підсанкційного обладнання для "Північного потоку-1"?

- Всім очевидно, що йдеться не про турбіну. Вони хочуть отримати можливість вирвати певний товар із санкцій, тобто по факту це вейвер на санкції. Їм все одно – це турбіна, паровоз, літак. Для росіян важливий сам факт того, що вони притиснули дві країни G7. І ще це дуже небезпечний прецедент. Бо завтра вони будуть вимагати ще щось, а післязавтра скажуть: "давайте вмикати "Північний потік-2".

Бачте, Німеччина каже, що повернувши турбіну, позбавить росіян аргументу зупинити поставки газу. Але ця турбіна не має жодного відношення до обсягів поставки. До останнього працювало всього три турбіни, і це не заважало прокачувати газ. Тим паче, вони можуть поставляти його через Україну. І якщо є побоювання, що вони не включать Північний потік-1 після ремонту, то яка тоді різниця, скільки там турбін?

Конкретний приклад. Коли певні компанії піддалися на шантаж "Газпрома" і почали платити в рублях, це гарантувало їм поставки? Ні. То ж які гарантії може дати повернення турбіни? Якщо вони справді вирішать припинити поставки в Європу, вони вигадають все, що завгодно – вибух, новий ремонт.

Але Європі теж варто розуміти – люфт для тиску на ЄС у росіян уже стискається. За певний час вони закінчать заповнювати свої сховища на 76 млрд куб. м, і постане питання, куди дівати газ? Вони мають його кудись постачати, або просто втрачати. Я не здивуюся, якщо росіяни його будуть просто спалювати, хоча це навіть для них буде занадто.

- Повернімося з міжнародної арени до наших внутрішніх проблем. Після початку війни ви говорили про дефіцит ліквідності на рівні EUR 250 млн. Яка ситуація зараз?

- Ситуація досить важка. Споживання населення просіло не так драматично, за травень у нас був показник приблизно 7% порівняно з довоєнним. Але споживання бізнесу впало на третину. А ви знаєте, що за рахунок ринкової вартості для бізнесу ми фактично компенсували споживання населення за низькими тарифами. Відповідно, ринок просів, ціна також впала.

Якщо ви слухали виступ директора Секретаріату Енергетичного співтовариства Артура Лорковські в Лугано, то знаєте, що він назвав Україну унікальною, бо їй вдалося зберегти ринок під час війни. Це досягнення. Якщо чесно, були відчуття в перші місяці, що не зможемо цього зробити, бо фінансовий удар був дуже значний.

Попри все, ми залишилися в ринку. Так, був напрацьований також концепт відмови від ринку на час війни, але це останнє, що я хотів робити. І навіть не тому, що це неможливо. Ми прорахували, що в такому ручному керуванні всім стане легше, і ми відразу стабілізуємо фінанси всередині. Але я з жахом думав, у який спосіб ми зможемо потім повернути ринок. Коли починаєш керувати в ручному режимі, розумієш, наскільки це простіше. Тому працюючий зараз ринок – це наше свідоме досягнення.

Другим концептом було запросити допомогу у міжнародних партнерів, і ми їм говорили про це. Якщо вони будуть готові дати кошти – ми візьмемо. Є прораховані моделі, як їх залити у систему.

Але найголовніше – насамперед ми просили дати нам можливість продати наш товар. Тоді не треба навіть допомагати. І те, що ми почали, нехай поки маленький, експорт електроенергії у Європу, це перший, але надважливий крок. Якщо до кінця року ми вийдемо хоча б на 800 МВт – це буде суттєве вливання в наш ринок навіть за тієї кон’юнктури європейського ринку, яка є сьогодні. Але за всіма прогнозами, ціна електроенергії буде ще вищою. Наприклад, французька EDF буде ремонтувати рекордну кількість блоків, і дефіцит потужності буде відчутний.

- Крім перепрофілювання ЄБРР кредитів "Укренерго" та "Укргідроенерго" на підтримку ліквідності інших коштів ми не отримали від міжнародної спільноти? Як гадаєте, чому?

- Перепрофілювання кредитів – це важливе рішення. Хоч і обсяги там не дуже великі, але "Укренерго" планує погасити борги на ринку допоміжних послуг здебільшого за рахунок цього. Інших коштів на підтримку ліквідності не було.

- Розкажіть про нове ПСО по населенню. Яким чином у ньому будуть задіяні експортери електроенергії?

- Йдеться про те, що всі експортери електроенергії, незалежно від форми власності, частину свого прибутку від експорту, а саме 80%, передають на зменшення послуги для державної генерації з покриття тарифу для населення. Вважаю, що це справедливе рішення. Я був більш радикально налаштований, але ми знайшли компроміс і зупинилися на 80%. Обсяг коштів визначатиметься НКРЕКП, яка моніторить ринок і діяльність його учасників. Кошти отримуватиме "ГарПок" і пускатиме їх далі по системі, і на цю суму зменшуватиме навантаження на "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Ми з НКРЕКП узгодили це рішення попередньо й з Енергетичним співтовариством.

"Укренерго" також сплачуватиме частину надходжень від продажу перетину для експорту за цією моделлю ПСО?

- Ми вже підготували законопроект, який передбачає можливість спрямування на інші цілі коштів від продажу перетину, оскільки згідно із законом вони мають використовуватися лише на розвиток мереж. Сподіваюся, що найближчим часом його буде внесено до Ради. Законопроект зачіпає дуже багато різних інтересів. Проте в "Укренерго" приблизно 3 млрд грн від продажу перетину, які дуже потрібні ринку. Нам, безумовно, треба розвивати мережі, але під час війни треба виходити з пріоритетів.

Кошти за перетин платять учасники ринку, тому логічно, що вони і зможуть за потреби використовувати гроші від його продажу. Тим паче, що ми розраховуємо на збільшення експорту, а значить, і надходжень від продажу перетину. А кому їх спрямовувати і на які цілі, на мою думку, має вирішувати НКРЕКП. Це регулятор, вони бачать ринок і відчувають, кому гроші в той чи інший час потрібніші. Треба глобально прийняти рішення, що ці кошти можуть використовуватися і за іншими напрямками. Нам потрібна можливість швидкого реагування на ситуацію, адже війна продовжується.

- Наскільки нам відомо, була ідея за ці кошти купувати вугілля для державного "Центренерго".

- Ми ці питання прямо не пов’язуємо. Але хочемо, щоб цей механізм працював принаймні на період воєнного часу з додатковим періодом на півроку, наприклад.

- Щодо єдиного державного трейдера електроенергії. Коли і на яких умовах він може бути створений? Нещодавно АК "Енергетична компанія України" передали до Мінекономіки. Це пов’язано із цими планами? Чи, може, це вже мертве питання?

- Це питання не мертве. Воно в процесі. Тому і передали АК "ЕКУ" в Мінекономіки, бо у такому випадку компанія не може бути під Міненерго, щоб не порушувати наші європейські зобов’язання.

Ця ідея має певний спротив. Але ключове, що треба розуміти: йдеться про інтереси держави. Знаю, багатьом це не подобається, але ми маємо дбати насамперед про це. Не йдеться про монополію, якісь спеціальні правила чи ексклюзивні винятки для держави. Цей трейдер буде таким самим учасником ринку, як і будь-який інший, і правила залишаться для всіх рівні. Ми знайдемо рішення, як це працюватиме, але одразу скажу, що ключовим постачальником електроенергії цьому трейдеру буде державна генерація.

- Державна генерація справляється з реалізацією експортних можливостей? "Енергоатом" останніми днями досить активний учасник аукціонів з продажу перетину, "Укргідроенерго" здебільшого нічого не купує.

- Зараз ми, так би мовити, набиваємо гулі. Треба час, щоб все це відпрацювати. Наприклад, були дні, коли ціна перетину перевищувала ціну електроенергії. Виходить, що сплативши за перетин, компанії не просто втратили прибуток, а пішли в мінус. Це питання торгівельної стратегії, цілий напрямок, який треба відпрацьовувати. І якщо буде прозорість і зрозумілість на аукціонах, то кожна генерація себе знайде. Поки що є багато питань, але в цілому я спокійно на це дивлюся – держкомпанія "Укренерго" так чи інакше отримує кошти. Нове ПСО із залученням експортерів і створення державного трейдера сильно змінить картинку експортних операцій. Думаю, активність учасників підвищиться.

- Про прийдешній опалювальний сезон. За вашими розрахунками, скільки очікується постійної роботи атомних блоків?

- Плануємо працювати максимально. У нас є одне питання – це Запорізька атомна станція, як вона буде працювати. Але орієнтуємося щонайменше на три блоки ЗАЕС, які зараз якраз працюють, блоки Південноукраїнській та Рівненській АЕС. Також цього місяця закінчили ремонт другого блоку Хмельницької АЕС, він вже в мережі. Потужностей "Енергоатома" точно вистачить. Але питання в тому, що нам потрібен експорт. І я би хотів, щоб ми максимально працювали всіма блоками, і ЗАЕС теж, безумовно.

- Оскільки поставки антрациту неможливі зараз, що планується робити з тепловою генерацією, яка працює на цьому вугіллі, і чи планується їх робота на газу?

- Там, де можливо перевести станції з антрациту на марку "Г" – почнемо переводити, в тому числі приватні ТЕЦ. Газ ми розглядаємо як резерв. У плані закачування стоять досить суттєві цифри (19 млрд куб. м) саме з урахуванням резерву для теплової генерації. Але я дуже сподіваюся, що він не знадобиться. Економіка відсутня при ціні газу $1,8 тис./тис. куб. м. Тому його використання для виробництва електрики – це вже крайній захід, коли постане питання національної безпеки.

- Те, що чеська ČEZ Group купує у російської компанії "Об’єднані машинобудівні заводи" інжинірінгову Skoda JS, і таким чином виводить її з-під санкцій, дозволить Україні добудувати ХАЕС-3 та ХАЕС-4 за проектом ВВЕР-1000, як це планувалося з самого початку?

- Це дуже важлива для нас новина, втім однозначної відповіді на ваше питання немає. Поки не зовсім зрозуміло, де власність Skoda, а де просто використання технологій по росатомівським ліцензіям. Можливо, факт купівлі заводу не змінить необхідніть отримати згоду росіян, яку ми, звісно, не отримаємо. Турбіна є, готовність будівництва 80%, хоч у мене є багато питань до тих, хто консервував цей майданчик.

З іншого боку є певні напрацювання з американськими партнерами щодо добудови ХАЕС-3. Зараз ведуться інтенсивні перемовини, які, я дуже сподіваюсь, дадуть нам змогу швидко зробити блок.

- А чи є розрахунки, в які терміни Україна може перевести всі АЕС на паливо Westinghouse?

- Не буду їх озвучувати, але ми робимо все, щоб це прискорити цей процес, допомагаємо самій компанії. По великих блоках питань не буде, а по двом малим роботи трохи більше. Взагалі, у Westinghouse зараз унікальний шанс опанувати ринок Європи, адже ринок "Росатома" там величезний.

- Як буде проходити об’єднання "Магістральні газопроводи України" з "Оператор ГТС України"? Це буде злиття, чи збережеться наглядова рада?

- Це питання давно обговорюється. На мій погляд, те, як вони існують зараз, це якась дивна конструкція. Це не працює з точки зору корпоративності, їх точно треба об’єднувати. Ми зараз перебуваємо в консультаціях з Енергетичним Співтовариством, адже це питання в тому числі сертифікації оператора, транзитних угод.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Керівник поліції Києва: потенційно в столиці ворожих агентів може бути багато, але кримінальний елемент максимально під контролем правоохоронців

У цьому ОЗП готуємося до будь-яких сценаріїв, зима буде важкою в усіх сенсах - глава "Укргідроенерго"

Після війни я бачу Україну центром Східної Європи – Єрмак

Економічних підстав зростання доходів окрім детінізації ми не бачимо – голова парламентського комітету Гетманцев

Ми не бачимо перспективи у мобільних фінсервісах – президент "Київстару"

Ринок мобільного зв'язку котиться з гори, й це лише питання часу, коли ми підемо в мінус – президент "Київстару"

Жолнович: Якщо ми не змінимо філософію соціальної підтримки, ми не повернемо частину людей з-за кордону

Страховий ринок України цього року може скоротитися на 40-60%

У планах на найближчі роки - розвиток мережі в столичному регіоні – операційний директор NOVUS Олексій Панасенко

Іван Федоров: Якщо ми не встигнемо звільнити Мелітополь до початку опалювального сезону, то опалення в місті не буде

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА