Редакція інтернет-видання "Українська правда" має намір проаналізувати озвучену на брифінгу в четвер інформацію про вбивство їхнього журналіста Павла Шеремета і ініціює збір інформації про людей, озвучених як підозрювані у злочині.

"Редакція "Української правди" ретельно і детально проаналізує факти, які були озвучені слідчою групою. Ми не хочемо, щоб у цій справі мали місце які-небудь маніпуляції. Тому звертаємося до всіх: якщо вам відомі додаткові факти про людей, прізвища яких були сьогодні озвучені як підозрювані, просимо надати їх нашій редакції. Ми зробимо все можливе, щоб встановити істину", - йдеться в заяві, яку на своїй сторінці в Facebook опублікувала головний редактор "Української правди" Севгіль Мусаєва.

Редакція позитивно сприймає той факт, що слідство триває, і про цю справу не забули. "Зізнаємося чесно, озвучена версія слідства нас шокувала. Зараз ми ставимося до викладеної інформації обережно", - наголошується в заяві.

При цьому у редакції виникло кілька питань, "відповідей на які ми не почули під час брифінгу", і перше з них - хто може бути замовником цього вбивства. "Версія про те, що такий злочин могла самостійно організувати група волонтерів для дестабілізації ситуації, викликає багато питань", - йдеться в заяві.

"Незрозумілими для нас залишаються мотиви замовників і виконавців. Мета, яка була озвучена під час брифінгу - дестабілізація політичної ситуації в Україні - не була досягнута", - зазначають в "Українській правді".

Третє питання - хто був зацікавлений у дестабілізації ситуації в країні на той час. "Навіщо волонтерам, які підтримували армію в складні часи, потрібна дестабілізація ситуації всередині країни? Або в такому випадку слідство припускає, що група волонтерів могла діяти в інтересах Росії?", - задається питанням в редакції.

В "Українській правді" зазначають, що дивилися брифінг із розслідування справи Шеремета "з великою надією", оскільки з моменту його вбивства пройшло вже більше трьох років, справа в 2017 році була "фактично засекречена", і за весь цей час вони не знали про хід розслідування майже нічого.

"Сьогодні відбулася ще одна подія, пов'язана з нашим колегою. За вісім хвилин до початку брифінгу депутати Київської міської ради проголосували за надання імені Павла Шеремета одному зі скверів у центрі міста. Цього рішення ми чекали більше двох років. Хочеться вірити, що так само ми коли-небудь дізнаємося прізвища людей, причетних до вбивства Павла", - йдеться в заяві.

Як повідомлялося, вранці 20 липня 2016 року в центрі Києва було підірвано машину керівника інтернет-видання "Українська правда" Олени Притули, в якій перебував Шеремет. Журналіст загинув на місці незабаром після вибуху.

12 грудня 2019 року поліція провела низку обшуків і повідомила про підозру деяким фігурантам справи. Того ж дня було проведено брифінг за участю керівництва Нацполіції, МВС і президента України Володимира Зеленського, на якому були частково розкриті проміжні результати розслідування і названі імена підозрюваних у вбивстві.

Про підозру у вбивстві Шеремета повідомлено трьом особам: військовій медсестрі Яні Дугар, волонтеру та дитячому медику Юлії Кузьменко, а також музиканту та ветерану АТО Андрію Антоненку, усіх їх затримано. Подружжя Владислав та Інна Грищенки, також учасники АТО, були затримані в іншій справі, але є фігурантами справи щодо вбивства Шеремета.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні.