15:10 21.10.2021

Автор ЮРІЙ ТАЦІЙ

Життя підвищеної некомфортності

5 хв читати
Життя підвищеної некомфортності

Юрій Тацій, заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації

 

Як забудовники максимально ущільнюють міський простір, а покупці готові з цим миритися

Більше квартир, менше інфраструктури. На жаль, за таким принципом сьогодні розвивається житлове будівництво в Україні. Середня кількість квартир в одному столичному ЖК наближається до тисячі. Щільність забудови зашкалює, а новозбудовані житлові комплекси нагадують гігантські мурашники. Про комфорт там не йдеться. Все розраховано лише на ночівлю в своїй квартирі і максимум – на відвідини найближчого торгового центру чи сусіднього магазину.

Така щільна забудова призводить до цілого "букету" негативних наслідків:

-  Дефіцит шкіл і дитячих садочків (нові не будуються, а старі комунальні вже не витримують навантажень);

-  Брак сонячного світла та природня аерація, коли будинки стоять один біля одного, ніби "китайські стіни", а в квартирі завжди панує похмурий присмерк;

-  Шумове забруднення, коли людина жодної хвилини не перебуває в тиші, що фізично та психологічно пригнічує та виснажує її;

-  Навантаження  на інженерні комунікації, що не розраховані на таке скупчення користувачів комунальних благ;

-  Транспортний колапс, коли виїхати з дому й повернутися назад – це справжня проблема, а знайти вільне місце для паркування майже квест;

-  Підвищені ризики надзвичайних ситуацій, коли рятувальна техніка, швидка допомога чи інші служби просто не зможуть під’їхати до місця призначення;

-  Брак відкритих громадських просторів, де люди могли б спілкуватися та проводити вільний час.

Як не парадоксально, але житлове будівництво продовжує розвиватися в логіці радянських часів, коли простір чітко ділився на, так звані, "спальні" або "робочі" райони та міський центр. В сучасних містах 21 сторіччя подібного поділу вже не існує. Навіть у віддалених районах створюють таку інфраструктуру для життя й роботи, яка б задовольняла усі матеріальні та культурні потреби людини.

Крім того, пандемія COVID-19 поставила перед урбаністами нові виклики. Тепер в своєму мікрорайоні людина не лише відпочиває, але й працює, проводить вільний час, зустрічається з друзями та знайомими і прагне зробити своє життя максимально комфортним та насиченим. Проте, в цьому прагненні кожен з нас вступає у гострий конфлікт із навколишнім простором, який аж ніяк не можна назвати привітним. І така ситуація в більшості міст України.

Як наслідок, усі хто має таку можливість, залишає перенаселені райони в пошуках більш комфортного житла. Якість життя в районах щільної забудови лише знижується. Це призводить до маргіналізації населення, зростання рівня злочинності, формування депресивних острівців на мапі міста.

Чи є цьому альтернатива?

Так, її продемонстрували міста, які пройшли через радянську практику типової щільної забудови, але модернізувалися в посткомуністичну добу. Це передусім східна Німеччина, де в останні 30-ть років реалізували безліч цікавих ініціатив покликаних оздоровити "спальні райони".

Наприклад, в Дрездені це програма "Соціальне місто". В її основі -партисипаторне проектування, коли до формування міського середовища долучені усі зацікавлені сторони, в тому числі незалежні урбаністи, експерти й власне мешканці навколишніх територій.

В Берліні "батьком" нової містобудівної політики в 90-х роках минулого століття став головний архітектор Ганс Штімманн, якому довелося "зшивати" десятиліттями розділене місто.

І одним з принципів модернізації стало орієнтування простору на людину. Крім санації старого житла, Штімманн ініціював створення парків та ландшафтних об’єктів на території щільної забудови, появу в "спальних" районах робочих місць, пішохідну доступність інфраструктури, розвиток публічних просторів. Так вчорашні монофункціональні райони почали трансформуватися в багатофункціональні.

З часом почали діяти різноманітні муніципальні програми, які покликані подолати депресивність територій. Наприклад, програма "Освіта в кварталі". В її рамках на базі деяких шкіл створюють освітні кампуси, де не лише навчають та виховують дітей, але й допомагають батькам оволодіти різними навичками й компетенціями,  що знадобляться родині.

В Берлінському районі Марцан реалізували проект "Наша площа". Створили багатофункціональний спортивний і тренувальний простір за участі дітей, молоді та літніх людей. Тепер люди разом займаються спортом і разом з цим спілкуються.

Широко поширені так звані "простори для зустрічей", які орієнтовані переважно на старших мешканців. Їхня головна перевага – це пішохідна доступність від дому та організація цікавого дозвілля.

На жаль, в Україні "спальні" райони "модернізуються" по-іншому – до старих кварталів додаються ще більш ущільнені. Там кожен квадратний метр є запорукою отримання прибутку. Згадайте, якими були житлові масиви Лівого берегу Києва 10 років тому і якими вони є сьогодні. Й ви побачите колосальні відмінності! 

Діюче законодавство дозволяє забудовнику ігнорувати потреби людей в соціальній інфраструктурі та в облаштуванні комфортного життєвого простору. Але треба чесно визнати, що в рамках ринкової економіки саме попит формує пропозицію. І попит на житлові "мурашники" сьогодні величезний. Причина – це дешевші квадратні метри. Але за таку дешевизну доводиться платити усіма незручностями. Тобто ми самі за рахунок попиту на неякісний товар даємо можливість перетворювати наші міста на суцільні "соти", без парків та скверів, без шкіл та дитсадків, без громадських просторів, де усі один в одного буквально "на голові". А одночасно створюємо для забудовників умови для отримання надприбутків. Якщо в звичайному магазині кожен покупець усвідомлює ризики купівлі прострочених чи акційних продуктів, то в такій відповідальній справі, як придбання власного житла, чомусь ні.

Чи можна це змінити? Так, за рахунок підвищення свідомості покупців. Через внесення змін до типових договорів купівлі-продажу, через залучення фахових юристів та ріелторів, які знайдуть для вас житло за чітко визначеними параметрами, через вимогу оприлюднення проектних напрацювань станом на дату купівлі. Це буде прямим впливом на ринок житла та на забудовників, і це змінить тренд в будівництві.  Якщо існуватиме запит на якісне житло, тоді рано чи пізно воно буде кращим, комфортнішим та зручнішим.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

КОСТЯНТИН БОНДАРЄВ

Зупинка транзиту російського газу через Україну: агресор втратить мільярди

ІГОР ЖДАНОВ

Як з брудною водою ледь не вилили дитину Або як зберегти вітчизняне виробництво засобів тактичної медицини

ВІТАЛІЙ ГЕРСАК

Коли добра воля держави дійде до добровольців?

РУСЛАН ГОРБЕНКО

Війна триває 10 років. Ми не маємо права про це забувати

СЕРГІЙ ТАРУТА

"Санкційний Рамштайн": як зупинити ракетний терор росіян?

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Три запитання колишній очільниці Платінум банку

ВАДИМ ЧЕРНИШ

Сталий розвиток України: вибір між "пушкою" і "маслом"

СЕРГІЙ МАГЕРА

Екоцид світового масштабу: чи відповість Кремль за злочини проти довкілля

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Гойдалки? Та це нормально, навіть закономірно для криптовалют

МИКОЛА ОРЕХОВСЬКИЙ

Закон про декриміналізацію виробництва зброї: шлях до захисту та розвитку

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА